Гіпотезу про вроджену мораль перевірили на тисячі немовлят.

Уміння відрізняти добрі вчинки від тих, що заслуговують осуду, вважається фундаментальною людською рисою. У 2007 році група дослідників на чолі з Кілі Хемлін (Kiley Hamlin) з Єльського університету (США) в серії експериментів показала, що вже в перший рік життя діти мають відчуття добра і зла та віддають перевагу просоціальним діям. Пізніше послідовники неодноразово намагалися повторити експеримент, але отримували неоднозначні результати.

Нещодавно нову спробу здійснив великий колектив науковців з 40 дослідницьких груп з усього світу, які спеціалізуються на психології розвитку та спостереженнях за поведінкою дітей в експериментальних умовах. У рамках проекту протестували 1018 немовлят, що робить його найбільшим з проведених на сьогодні досліджень такого роду.

За прикладом попередників під час тестів науковці демонстрували дітям віком від 5,5 до 10,5 місяців виставу з іграшковими персонажами, які поводилися по-різному. Один з них допомагав іншому герою підніматися на пагорб, а другий, навпаки, заважав і скидав вниз.

Після перегляду малюкам пропонували вибрати когось з персонажів. Згідно з попередніми результатами, всім шестимісячним немовлятам і більшості 10-місячних більше подобався позитивний, «допомагаючий» герой.

Нова серія тестів на більшій вибірці не виявила такого уподобання. Діти розділилися приблизно порівну: близько половини немовлят вибирали допомагаючих персонажів і майже стільки ж ― тих, хто заважав.

В результаті науковці зробили висновок, що експеримент не підтверджує вроджену природу моралі.

«Діти до 10 місяців ще не здатні відрізняти хороший вчинок від поганого», — заявив один з авторів дослідження Маркус Паулюс (Markus Paulus), професор кафедри психології розвитку та педагогічної психології в Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені (Німеччина).

Статтю про результати нової роботи опублікував журнал Developmental Science.