Самці горбачів, або горбатих китів (Megaptera novaeangliae), мабуть, є одними з найвідоміших вокалістів у світі дикої природи. Вони виконують мелодійні пісні, які чутні на багато кілометрів. За словами ряду спеціалістів, таким чином кити шукають самок для спарювання або відлякують суперників.
Під час розмноження кити співають протягом кількох днів, як поодиноко, так і «хором». Пісні цих тварин являють собою складно організовані послідовності звуків, що формуються в стереотипні «фрази». Ці «фрази» багаторазово повторюються, в результаті чого формуються «теми». Пісня може містити від чотирьох до семи різних тем, які потім виконуються в певному порядку.
Команда цетологів з Канади на чолі з Еріною Уолл (Erin Wall) з некомерційної організації Raincoast Conservation Foundation виявила, що кити насправді починають співати за кілька місяців до міграції в теплі тропічні води, де з'єднаються з парою. Ймовірно, ці виконання — це «репетиція» вокалу: таким чином кити вивчають пісню, яку врешті-решт виконуватимуть у місцях розмноження.
Уолл та її колеги використовували мережу з 17 гідрофонів (прилад для прийому звуку та ультразвуку під водою) на тихоокеанському узбережжі Канади, щоб протягом літа та осені записати та ретельно вивчити пісні самців, що перебувають у місцях годування. Взимку та навесні самці горбатих китів мігрують на Гаваї та до Мексики, де у них починається період розмноження.
Під час польових робіт дослідники помітили, що влітку горбаті кити виконують пісні дуже рідко — ймовірно, через те, що зайняті пошуками їжі. Проте в вересні ситуація змінюється. Самці починають виконувати пісні тривалістю три-чотири хвилини, що складаються переважно з коротких грайливих «фраз», але потім пісні стають довшими. До грудня вони подовжуються до 10-20 хвилин. На думку Уолл, тварини починають вивчати пісню, з якою планують «покорити» самку.
Оскільки всі самці в популяції співають практично одну й ту ж пісню, з невеликими індивідуальними відмінностями, вчені припустили, що такий вид виконання перед початком шлюбного сезону можна назвати спільною «репетицією» — своєрідною вокальною вправою.
Окрім того, що перед початком шлюбного сезону пісні самців стають довшими, Уолл також помітила зміну структури пісень.
«На початку сезону, я б сказала, в піснях китів набагато більше ентропії. Набагато більше варіативності. Потім, ближче до осені, з’являються дуже чіткі теми, де стереотипні фрази починають звучати все частіше і частіше повторюватися», — пояснила дослідниця.
Слід зазначити, що у морських біологів і зоологів, які вивчають горбатих китів, немає єдиної думки про те, чи дійсно ці тварини виконують пісні для залучення самок. Наприклад, зоолог Джим Дарлінг (Jim Darling) з некомерційної організації Whale Trust Maui на Гаваях зазначив, що за час дослідження горбатих китів у північній частині Тихого океану — а він вивчив сотні самців — лише один раз став свідком того, як пісня самця справді привернула самку.
У будь-якому випадку гіпотеза команди Уолл виглядає інтригуючою і заслуговує на особливу увагу міжнародного співтовариства. Щоб її підтвердити, знадобляться додаткові дослідження, проведені кількома незалежними групами цетологів.
Уолл представила попередні результати дослідження своєї команди на конференції Marine Mammalogy в Перті, Австралія. Незабаром вона сподівається опублікувати їх в одному з наукових журналів.