Згідно з сучасними дослідженнями, особистісні якості людини часто пов'язані з її поведінкою, відчуттями та поглядами. Наприклад, ступінь екстравертності може впливати на бажання створити сім'ю та загальний рівень задоволеності життям. А «темні» риси, такі як нарцисизм, макиавеллізм та психопатія, вчені пов'язали зі схильністю до екоактивізму.
Фахівці з Геттисбергського коледжу, Коледжу Франкліна і Маршалла (обидва — у США), Берлінської вищої медичної школи (Німеччина) та Університету Квінс у Кінгстоні (Канада) перевірили, як співвідносяться особливості характеру та смакові вподобання. Результати дослідження опублікував Journal of Research in Personality.
Автори статті провели опитування в чотирьох країнах: у Китаї, Німеччині, Мексиці та США. Заповнивши анкету, 1629 респондентів розповіли, як ставляться до тих чи інших страв, і надали інформацію про свої особистісні особливості. Ступінь «приємності» людини для оточуючих допомогли виявити запитання, в яких потрібно було за шкалою від одного до п'яти оцінити правдивість тверджень на кшталт «У моїй присутності люди почуваються розслаблено».
В блоці про смакові уподобання респондентів запитували, наскільки їм подобаються різні солодкі страви (наприклад, шоколадний торт, морозиво, мед), а також солоні, кислі, гіркі та гострі продукти. Якщо учасник дослідження не пробував щось із згаданої їжі, про це також можна було повідомити.
«У попередніх дослідженнях вже припускали наявність зв'язку між “приємністю” та любов'ю до солодкого, але висновки стосувалися тільки жителів Сполучених Штатів. Нам було цікаво, чи виконується ця закономірність у різних культурах і мовах», — пояснили автори статті.
Для чотирьох країн, де проводилося нове дослідження, дійсно виявилася характерною ситуація, коли найбільш приємними для спілкування вважаються любителі, перш за все, солодких страв. Хоча виявлений зв'язок не був надто сильним (незважаючи на статистичну значущість), він перевершував зв'язок «приємності» з любов'ю до солоного, яку виявили в Китаї, Німеччині та Мексиці, і до гострого, виявленого лише в Китаї.
«Слід бути обережними, приймаючи рішення на основі наших результатів. Якщо на першому побаченні ви розумієте, що людина не любить солодощі, не потрібно терміново шукати когось іншого. Головне, що ми можемо винести з цих результатів, — це те, що наше мислення та поведінка часто пов'язані з досвідом і відчуттями», — підкреслили вчені.
Автори статті зазначили, що у роботи є ряд обмежень, наприклад, опора на інформацію, отриману від респондентів. У подальшому, на думку вчених, можна спостерігати за учасниками дослідження в контрольованому середовищі, а також розглянути інші риси особистості та вивчити культури з різним розумінням солодощів.