Люди різного віку по-різному сприймають значення слів.

Олена Борисова, доктор філологічних наук, професор МГПУ, керівник дослідження, пояснює: «Наше дослідження показує, що мова — це не лише відображення поточного стану суспільства, але й міст між поколіннями, який іноді стає важко подолати через відмінності у сприйнятті одних і тих самих слів».

Дослідження базується на концепції поколіннєвої лінгвістики (Linguistics of Generations), яка розглядає особливості мовлення людей одного покоління. При цьому вчені зазначають, що термін «покоління» в соціології не має чіткого визначення. Найчастіше його пов'язують з подіями, які зіграли особливу роль у житті людей схожого віку, а також з загальними цінностями.

Борисова наводить приклади: «Ми говоримо про „дітей війни”, про перше післявоєнне покоління, маючи на увазі тих, чиє дитинство припало на перші післявоєнні роки. Цікаво, що в цьому поколінні дуже велика частка людей, які не отримали середньої освіти. Є також покоління початку космічної ери – ті, хто пам'ятає перші польоти в космос і ту гордість, яка охоплювала людей і передавалася дітям. Окремо виділяється покоління розпаду Союзу – народжені в кінці 1970-х – на початку 1980-х років».

Дослідники зазначають, що окрім суспільно-політичних подій, важливу роль у формуванні поколінь відіграють технологічні зміни. «В наші дні ми говоримо про покоління інтернету, соцмереж, айфонів. Ці технології суттєво впливають на способи комунікації і, відповідно, на мову», – пояснює Борисова.

В рамках дослідження вчені провели серію експериментів і опитувань серед двох вікових груп: літніх людей (від 60 років) і молоді (15-18 років). Особливу увагу було приділено мовленню старшого покоління – чоловіків і жінок від 60 років, які за соціологічними критеріями відносяться до «дітей гагаринського польоту» і мають паралель в американському поколінні бумерів.

Результати показали різноманіття типів лексичних відмінностей між поколіннями. Деякі слова, такі як «підвода» і «для близиру», виявилися практично невідомими молодому поколінню. Інші слова змінили своє значення: наприклад, слово «рум’яний» молодь часто інтерпретує як «здоровий» або «красивий», тоді як для літніх воно зберігає початкове значення.

Дослідження також виявило зміни в емоційній забарвленості слів. «Егоїст» втратив різко негативну конотацію в мовленні молодого покоління, а «вітчизняний» втратив позитивний відтінок. В активному словниковому запасі також виявилися відмінності: для позначення людини з надмірною вагою літні частіше використовують слова «товстяк» або навіть «жиртрест», в той час як молодь віддає перевагу більш м’яким варіантам – «пухляк» або «пухляш».

Борисова зазначає: «Цікаво, що дослідження спростувало поширену думку про те, що людина говорить так, як говорили в часи становлення її мови. Літні люди активно вживають слова, які в часи їх молодості були невідомі: інтернет, віртуальний, брокер, омоновець, а також нові стійкі вислови на кшталт „мало не здається” або „гарант конституції”. Це показує, що формування мови триває все життя, хоча з віком процес може сповільнюватися».

Дослідники підкреслюють, що особливості мовлення визначаються не лише віком, але й належністю до інших соціальних груп. Наприклад, для молоді відмінності в знанні застарілої лексики часто пов'язані з начитаністю, а у літніх людей знання специфічних термінів часто супроводжується професійним досвідом.