Довгий час археологи були переконані, що архітектура кам'яного віку розвивалася за простою схемою: від круглих і овальних хатинок мисливців-збирачів до прямокутних будинків перших землеробів. Таке висновок було зроблено, вивчаючи давні споруди по всьому світу — від Близького Сходу до Південної Америки.
Коли люди почали обробляти землю і перейшли до осілого способу життя, прямокутні конструкції здавалися логічним вибором. Вони ефективніше використовують простір і дозволяють створювати багатокімнатні будівлі.
Однак автори нового дослідження з Ізраїлю поставили під сумнів цей лінійний сценарій «спочатку коло, потім прямокутник». Вчені з'ясували, що форми будівель середнього кам'яного віку були набагато різноманітнішими, а сам перехід від круглих житлів до прямокутних виглядав набагато складніше, ніж передбачалося.
При вивченні давніх споруд дослідники зазвичай спиралися на ручні вимірювання та візуальну оцінку. Це робило аналізи більш суб'єктивними, що призводило до надмірного спрощення при описі форми будівель. Навіть споруди неправильної форми вчені могли охарактеризувати як «округлі» або «прямокутні».
Ситуація почала змінюватися з розвитком 3D-сканування. Завдяки алгоритмам з'явилася можливість виміряти форму будівель математично — через кути і лінії.
Нещодавно команда ізраїльських археологів під керівництвом Хадаси Голдгейер (Hadas Goldgeier) з Єврейського університету в Єрусалимі розробила метод, який перетворює плани давніх житлів у цифрові моделі. Аналізуючи напрямок стін і кути, алгоритм допоміг оцінити, наскільки форма близька до ідеального кола або квадрата.
Таким чином, Голдгейер і її колеги вивчили 118 давніх споруд у 23 поселеннях Леванту, датованих 15-8,5 тисяч років до нашої ери.
Проаналізувавши отримані дані, археологи з'ясували, що багато житлів зі списку не були круглими, а мали різноманітні форми, включаючи D-образні форми та неправильні п’ятикутники. Планування деяких із цих будівель взагалі передбачало прямі кути (90 градусів).
Найдавніші з досліджених споруд були зведені мисливцями-збирачами натуфійської культури, приблизно 12 500 — 12 000 років тому. Отже, їхні архітектори використовували прямі кути в будівлях за дві тисячі років до того, як прямокутні конструкції стали домінуючими в цьому регіоні.
Дослідники десятиліттями сперечаються про причини переходу до прямокутної архітектури. Багато вважають ключовим фактором практичність: прямокутні будинки простіше будувати, вони економлять матеріали (суміжні будівлі можуть ділити спільну стіну) і дозволяють створювати впорядковані поселення. Але якщо прямі кути почали використовувати вже 12 тисяч років тому, чому вони не стали стандартом відразу?
«Відповідь — у складності культурних процесів. Можливо, перші прямі кути в житлах були експериментом, а масовий перехід вимагав зміни всього укладу життя. Наприклад, прямокутні будинки зручніші для зберігання запасів, що є дуже важливим для землеробських суспільств. Але натуфійці, будучи мисливцями-збирачами, в такому не потребували», — пояснила Голдгейер.
На думку археолога, перехід до прямокутних будівель, ймовірно, став результатом проб і помилок, а не раптовим осяянням.
Відкриття використання прямих кутів у будівлях задовго до розквіту землеробства ставить під сумнів ідею про те, що геометрія домів пов'язана лише з переходом до осілого способу життя. Можливо, будівництво такого роду житлів вимагало колективних зусиль, що могло прискорити соціальні зміни в суспільстві мисливців-збирачів.
Висновки команди Голдгейер вимагають перегляду не тільки історії давньої архітектури, але й уявлень про розвиток людства. Суспільства мисливців-збирачів були більш винахідливими, ніж здається. Прямі кути в їхніх житлах — не просто деталь, а ознака складного мислення, здатного порушувати шаблони задовго до появи міст і письмності.
Наукова робота опублікована в журналі Archaeological Research in Asia.