Уряд України запустив англомовний сайт The Gaze, щоб інформувати світ про події в Україні, її культуру та економіку. Платформа, повністю фінансована з державного бюджету, за перші чотири місяці роботи обійшлася країні в 60 мільйонів гривень, і, схоже, витрати лише зростатимуть. На сайті, однак, багато статей – це просто перепублікації з інших медіа.
Підпишіться на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНавіщо потрібен новий проект? Розповіли в NGL.media. Міністерство культури вже підтримує кілька інших англомовних медіа, але у червні 2023 року запустило The Gaze спеціально для аудиторії в США, Великій Британії та інших країнах.
Генеральний директор ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" Юлія Островська вважає, що контент для західної аудиторії має бути тонким міксом: трохи про Україну, але не нав'язливо. Проте виникає питання – наскільки проект виправдовує вкладення?
З бюджету вже витрачено 60 мільйонів гривень на створення та підтримку сайту. Практично все, що виходить на The Gaze, роблять підрядники. На відео, наприклад, витратили 35 мільйонів гривень, а на текстовий контент – 11 мільйонів. Скільки людей залучено до цього проекту, невідомо, оскільки підрядники вважають за краще зберігати цю інформацію в секреті.
Популярні статті зараз Передача показників та оплата по-новому: в YASNO попередили споживачів Українці масово отримують "нульові" платіжки від "Нафтогазу" За поповнення з термінала заплатите додатково: банки встановили нові правила До пенсій нарахують по 3250 грн: кому очікувати "подарунків" у листопаді та грудні Показати щеОдним з основних підрядників стала компанія "Маркер Медія", яка виробляє чотири програми для The Gaze, включаючи кулінарне шоу "Chefs Next Door", лялькове шоу "Hidden Angle" та гумористичну програму "European Edge". На "Chefs Next Door" вже виділили більше 8 мільйонів гривень, хоча випуски збирають в середньому 900 переглядів на YouTube.
Сама компанія "Маркер Медія" раніше належала російському шоумену Олександру Цекало та білорусу Руслану Сорокіну, а тепер її власником є 33-річний Денис Сезін з Бучі. За його словами, шоу компанії популярні і за кордоном, але за офіційними даними The Gaze розповсюджує свої програми виключно онлайн і по ТБ вони не транслюються.
Також на платформі виходять історичні програми, але їх виробляють різні підрядники, такі як "1+1 Продакшн" та інші приватні компанії.
Якщо говорити про "цінник", то на кожну коротку новину йде по 4000 гривень, а на статтю – 8500. Для українського ринку це досить багато, особливо якщо врахувати, що багато публікацій – не оригінальні матеріали, а перепублікації з іноземних ЗМІ.
Наталія Лігачова, шеф-редактор "Детектора медіа", так і зазначає: за таку суму можна очікувати більш серйозний контент. Але насправді – новини про те, що десь у Європі продають старий віскі, обговорюють Арнольда Шварценеггера або планують легалізувати канабіс.
На The Gaze виходять не лише статті, але й відео, які публікують на YouTube. Ось тільки перегляди не вражають – за чотири місяці 1100 роликів зібрали всього 2,8 мільйона переглядів. Якщо взяти середню популярність відео на каналі, то вони набирають від кількох десятків до кількох сотень переглядів, за рідкісним винятком, коли окремий ролик отримує трохи більше уваги.
Контент сайту, здається, також не приваблює багато читачів. Приблизно 65 тисяч відвідувань за чотири місяці – це дуже мало в порівнянні з іншими проектами. Наприклад, англомовний "Укринформ" за цей же термін зібрав майже 8,8 мільйона відвідувань, а приватний The Kyiv Independent – близько 18 мільйонів.
Крім усього іншого, велику частину контенту для The Gaze роблять сторонні підрядники. Вони отримали на це прямі контракти, підписані за підсумками творчих конкурсів. Однак жоден з підрядників так і не розкрив, скільки насправді платять редакторам і авторам.
В інтернеті, проте, знайшли вакансію з оплатою редактору 20‐40 тисяч гривень на місяць, що, в загальному, досить щедра оплата.
Критики, як і ті, хто бере участь у проекті, вважають, що мета у The Gaze непогана – показати Україну як частину Європи. Але ось спосіб подачі цієї ідеї насправді викликає питання:
"Я не розумію, чому новинна стрічка має зацікавити англомовного читача? Чому він має читати на сайті, нібито присвяченому Україні, новини про Шварценеггера? Ми хочемо показати Україну в європейському контексті, наповнюючи новинну стрічку копірайтом з англомовних джерел, які англомовний читач прочитає в цих джерелах", – говорить Наталія Лігачова, шеф-редактор "Детектор медіа".
Незважаючи на сумніви в ефективності, сайт і далі отримуватиме фінансування. Зараз його утримання обходиться платникам податків приблизно в 12 мільйонів гривень щомісячно. Багато хто вважає, що в умовах війни такі витрати – далеко не пріоритет, але, на думку керівництва проекту, платформа вирішує важливі завдання, допомагаючи формувати імідж України.