Молодь і літні люди вважають за краще поповнювати свої знання різними способами.

Бажаючих взяти участь у дослідженні — майже 500 осіб — набрали серед відвідувачів Музею науки в Лондоні. Вік учасників варіювався від 12 до 79 років, а трохи більше половини з них становили жінки.

Після заповнення анкет добровольцям запропонували на комп'ютері вибрати найбільш цікаву їм тему з п'яти: міфічні звірі, експедиції минулого, доісторичні тварини, маловідомі вчені та маловідомі країни. У процесі експерименту вона не змінювалася.

Кожна тема включала вісім розділів, маловідомих широкій публіці. Наприклад, «Гліптодон» для доісторичних тварин, «Дар'єнський проект» — для експедицій минулого. Учасників попросили оцінити рівень наявних знань про них, використовуючи семибальну шкалу Лікерта. Нуль відповідав відповіді «зовсім нічого не знаю», а шість — «знаю все, що можна знати».

Всередині розділів розповідалося про 10 пов'язаних з ними фактів. Наприклад: «Гліптодони мешкали як у Північній, так і в Південній Америці». Цю інформацію зібрали в інтернеті та виклали простими словами, зрозумілими навіть читачеві без попередніх знань з теми.

Випробувані за своїм бажанням могли заходити в розділ і детально ознайомлюватися з фактами про нього або швидко переходити до наступного, натиснувши кнопку «завершити завдання». Час при цьому не обмежували: люди вивчали інформацію в розділі стільки, скільки хотіли, і могли переключитися на інший у будь-який момент. Вийти з експерименту також дозволялося в будь-який час.

Вивчаючи розділи, учасники оцінювали, наскільки цікавими вони їм здавалися і наскільки зацікавили викладені там факти. Також експериментатори фіксували, скільки часу випробувані проводили в розділах і як швидко переключалися між ними.

Аналіз отриманих даних виявив у добровольців молодого та старшого віку суттєві відмінності в тому, як вони надавали перевагу поповненню знань. Більш дорослі учасники частіше залишалися в рамках однієї теми та глибше знайомилися з нею. Молодь, навпаки, прагнула охопити більше розділів і активніше переключалася з одного на інший.

Пов'язана з віком тенденція була не дуже явною, але послідовною: з кожним додатковим роком життя перевага залишатися в рамках одного розділу, а не переходити до наступного, посилювалася. Автори дослідження, опублікованого в журналі Psychology & Aging, припустили, що така схильність пов'язана з більш обширним обсягом знань у людей старшого віку. Крім того, на рішення залишитися всередині розділу або переключитися на наступний впливала цікавість викладених там фактів.

Результати експерименту продемонстрували, що з віком переважна модель отримання інформації та поповнення знань може змінюватися. На думку дослідників, це варто враховувати при розробці навчальних програм і курсів, плануванні музейних експозицій, а також при наданні відомостей про здоров'я.