У дослідженні взяли участь 80 підлітків віком 14-15 років, порівну хлопців і дівчат. Як показали результати, дівчата сприймають смерть як перехід в невідомий стан і частіше розмірковують про загробне життя. При цьому у них відзначається підвищений рівень тривоги, пов'язаний з уявленнями про смерть як про фактор, що перериває можливості для самореалізації.
«Хлопці-підлітки ставляться до смерті більш відсторонено. У їхньому сприйнятті вона уявляється як щось неминуче та передбачуване. При описі смерті вони частіше використовують такі визначення, як «очікувана» та «передбачувана», – зазначає доцент кафедри теоретичної та практичної психології КамГУ імені Вітуса Беринга, кандидат психологічних наук Єлена Віноградова. Дослідники пов'язують таке ставлення з захисними механізмами психіки та більш пізнім емоційним дозріванням хлопців у порівнянні з дівчатами.
У роботі вчені використали комплекс методик, включаючи шкалу тривоги з приводу смерті Д. Темплера та «Шкалу базових переконань» Р. Янова-Бульмана. Результати показали статистично значущі відмінності між групами за кількома параметрами. У дівчат-підлітків виявилися вищі показники за шкалами «Доброзичливість світу», «Цінність власного Я» та «Ступінь самоконтролю». Ці відмінності підтверджені на рівні значущості р≤0.01.
Аналіз даних виявив взаємозв'язок між базовими переконаннями підлітків і їх ставленням до смерті. Спостереження світу як доброзичливого, що надає можливості для розвитку, робить його для підлітків цінним і перспективним. При цьому смерть сприймається як фактор, що руйнує ці можливості, що посилює тривогу.
Загальним для обох груп підлітків виявилося емоційне сприйняття теми смерті через призму страху, печалі та тривоги. Психологи відзначають: чим більш цінним і наповненим можливостями здається підлітку життя, тим вищий рівень його тривоги з приводу смерті.
Дослідження показало, що дівчата схильні сподіватися на зустріч зі смертю лише в глибокій старості, а для хлопців характерно витіснення думок про смерть, заміщуючи їх роздумами про актуальні заняття – навчання, дозвілля, стосунки.
Робота камчатських психологів війшла в поточний номер журналу «Азимут наукових досліджень: педагогіка та психологія», де представлена повна методологія дослідження та його результати.