Небезпечні та недостатньо вивчені: пермські вчені розповіли, чи варто вживати БАДи.

Інститут харчування РАМН виявив відхилення раціону українців від формули збалансованого харчування за рівнем споживання вітамінів, мікроелементів, есенціальних жирних кислот, харчових волокон та інших органічних сполук рослинного і тваринного походження. Превалювання імпортних продуктів низької якості та погіршення екологічної ситуації впливають на якість споживаної їжі і призводять до розвитку захворювань. Один з ефективних способів нормалізувати споживання корисних речовин — застосування біологічно активних добавок до їжі (БАД), що містять усі відсутні компоненти.

«За даними досліджень, у 2020 році лише 15 відсотків українців використовували БАД, але в 2021 році більше 52 відсотків застосовували їх у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів і окремих мікро- і макроелементів. Жителі розвинених країн, наприклад, Японії та США, включають БАД у раціон і живуть довше. Але неконтрольований прийом може призвести до алергічних реакцій. Більшість добавок рекомендується приймати курсами з перервами між ними», — зазначає Катерина Баньковська, доцент кафедри хімічних технологій ПНІПУ, кандидат фармацевтичних наук.

З чого роблять біодобавки?

БАДи випускаються у вигляді таблеток, капсул, порошків для прийому внутрішньо, рідше у вигляді мазей або гелів для зовнішнього застосування. Сировиною можуть бути шрот лікарської рослинної сировини (жмих), оболонка зернових і бобових культур, подрібнена оболонка курячих або свинячих шлунків, деревна целюлоза та продукти її хімічної модифікації, продукти бджільництва.
Звідки ж беруться вітаміни? Один з варіантів — рослинна лікарська сировина. Щоб витягти більше корисних речовин, її піддають обробці ферментними препаратами мікробіологічного походження.

«Як приклад — женьшень. Це популярна трав'яна харчова добавка, застосовується в спорті як протизапальний, антиоксидантний засіб, стимулятор ЦНС, анаболічних процесів і імунітету. Женьшень містить вітаміни А, В, С і Е, мінерали, клітковину, білки та гінзенозиди. Останні знижують психічний стрес, покращують імунітет, стабілізують тиск. Препарати женьшеня збільшують газообмін, стимулюють тканинне дихання, знижують частоту серцевих скорочень, нормалізують тиск», — розповідає Катерина Баньковська.

Зелений чай підтримує метаболізм, насичує організм корисними мікроелементами, містить кофеїн, поліфеноли катехінів, теобромін і теофілін, які мають антиоксидантні властивості. Прийом екстракту зеленого чаю збільшує витривалість, покращує антиоксидантний захист і окислення ліпідів м'язів.

Капсаїцин — активна сполука кайенського перцю, має знеболювальний ефект, підвищує ефективність силових тренувань і окислення ліпідів, застосовується для полегшення болю в м'язах.

Чи бувають БАДи без вітамінів?

За складом БАДи поділяються на кілька видів. Перші — нутрицевтики – незамінні харчові речовини або їх близькі попередники. Вони включають вітаміни, провітаміни, макро- і мікроелементи, поліненасичені жирні кислоти, амінокислоти, вуглеводи, харчові волокна.

«Гематоген містить білок і амінокислоти, необхідні для підтримання обміну речовин. Його головна перевага — заповнення дефіциту заліза, ключового елемента гемоглобіну. Ця речовина відповідає за перенесення кисню до всіх тканин організму і запобігає розвитку залізодефіцитної анемії. Хороший гематоген містить не менше трьох відсотків альбуміну, що впливає на рівень заліза і склад крові. Рекомендується вибирати продукт без добавок, оскільки вони можуть погіршити всмоктування заліза і підвищити калорійність. Для біодобавки вибирайте гематоген від фармацевтичних компаній, збагачений вітамінами», — розповідає Катерина Баньковська.

Друга група — еубіотики, містять живі мікроорганізми та їх метаболіти, нормалізують мікрофлору шлунково-кишкового тракту. Ферменти покращують засвоєння поживних речовин, антиоксиданти запобігають клітинному пошкодженню та мають протизапальну дію. Для відновлення нормоценозу кишечника використовують пробіотичні препарати: живі мікроорганізми, які пригнічують патогенну флору (пробіотики), органічні сполуки, що стимулюють ріст корисних мікроорганізмів (пребіотики), синбіотики — комбінацію перших двох груп.

«Третя група — парафармацевтики. Вони мають фармакологічні властивості і призначені для цілеспрямованого впливу на окремі клітини, тканини, системи та органи. Наприклад, як сечогінний або енергетизуючий засіб, добавка для нормалізації настрою або зниження апетиту. Хоча вони відрізняються від ліків низькою дозуванням і використовуються як профілактика або допоміжний елемент лікування, призначає їх тільки лікар. В якості активних компонентів там використовуються екстракти, амінокислоти та кислоти, клітковина, харчові волокна», — пояснює Катерина Баньковська.

Чи може чай бути БАДом?

Простий магазинний напій, як правило, таким не є. Можна без шкоди випивати 2-3 чашки зеленого чаю в день. Але з нього, як вже зазначалося, виготовляють БАДи. У них використовується саме екстракт — високо концентроване вміст корисних речовин. Перед застосуванням таких добавок краще проконсультуватися з лікарем. Відомі випадки отруєння після передозування поліфенолами.

«Я б висловився так: якщо йдеться про рослини для чаю або настоїв, в яких точно відомо вміст активного компонента, і розроблений план лікування, то це вже не біологічно активна добавка, а повноцінний лікарський засіб. Однак якщо в чаї присутня невелика кількість лікарської рослини в дозі, яка не є терапевтичною, а також, наприклад, вітаміни, то це буде вважатися біологічно активною добавкою», — розмірковує Сергій Солодников, науковий консультант з питань фармакології НДЦ ХімБІ ПНІПУ, кандидат медичних наук.

Для тих, хто не їсть м'ясо

«Людина всеїдна, і в