euro-pravda.org.ua

Нейробіологи з'ясували, яка частина мозку впливає на якість сну.

У нормі у людини в певному порядку чергуються кілька періодів швидкого та повільного сну різної тривалості. Їхня послідовність називається структурою сну. Вчені з Швейцарії виявили, яка зона мозку впливає на цю структуру та дозволяє її регулювати.
Нейробиологи обнаружили, какая область мозга влияет на качество сна.

Сон має ключове значення для підтримки здоров'я людини. Його нестача, надмір або погана якість можуть призводити до фізичних (наприклад, цукровий діабет другого типу) та психічних (депресія, тривожний розлад) захворювань. При цьому достатньо спати, за даними недавніх досліджень, вдається тільки 15% усіх людей у світі.

Нейробіологи з Лозаннського університету в Швейцарії провели експеримент на мишах і виявили, що за переходи між фазами швидкого і повільного сну відповідає блакитна пляма (locus coeruleus) — ділянка блакитного кольору у стовбурі мозку, яка раніше була відома як центр вироблення норадреналіну та головний регулятор здатності реагувати на складні ситуації під час бодрствування. Результати дослідження з'явилися в науковому журналі Nature Neuroscience.

Автори публікації цілеспрямовано впливали на нейронні шляхи в блакитній плямі мишей і аналізували його вплив на організм. Виявилося, що коли активність цієї зони мозку низька, вона визначає момент переходу від повільного сну до швидкого.

«Ми виявили, що як піки, так і спади коливальної активності блакитної плями відіграють ключову роль в організації сну. Це новий структурний елемент сну, він функціонує в деякому роді як годинник», — пояснили автори дослідження.

Підвищення активності блакитного ядра призводило до того, що в мозок миші надходило більше норадреналіну, деякі його ділянки ставали більш схильними до збудження, але організм фактично не прокидався. Вчені зазначили, що це новий, раніше невідомий тип збудження, який підвищує пильність під час сну і в екстреній ситуації дозволяє швидко прокинутися. За словами дослідників, у такому випадку «мозок перебуває в напівсонному стані на підкорковому рівні, а на рівні кори — в стані сну».

Важливо, що стрес під час бодрствування у мишей міг порушувати сон. У них підвищувалася активність блакитної плями, затримувалося настання фази швидкого сну і виникали занадто часті пробудження. Ця інформація, за припущеннями вчених, буде корисною при розробці нових методів боротьби з порушеннями сну.

«Наші відкриття можуть допомогти краще розібратися в порушеннях сну, пов'язаних з психічними розладами, наприклад, тривогою. Більш того, вони відкривають можливості для нових методів лікування, таких як використання активності блакитної плями в якості біомаркера для моніторингу і, можливо, корекції циклів сну», — підсумували автори роботи.