Незалежні експерти виявилися ефективнішими за групові оцінки у складних завданнях.

Дослідження опубліковано в журналі Games and Economic Behavior. У реальному житті перед людьми, які приймають рішення, часто постає питання, що обрати — думки кількох незалежних фахівців чи колективне обговорення. Індивідуальні експертні оцінки поширені в науці та медицині. Наприклад, під час рецензування статей в академічних журналах кілька рецензентів оцінюють роботу незалежно один від одного і не знають, хто ще її перевіряє. Колективні оцінки — це наради директорів, аналітичні центри, комісії та ради, де рішення обговорюється спільно.

Щоб зрозуміти, коли краще звертатися до думки окремих експертів, а коли прислухатися до колективної оцінки, дослідники розробили модель, в якій брали участь два гіпотетичних експерти. Вони отримували інформацію про ситуацію, але могли по-різному її інтерпретувати. Їх завдання — переконати приймаючого рішення в своїй компетентності, тобто надати якомога більш точний прогноз. У моделі були передбачені два сценарії: незалежна експертиза, при якій експерти не знали про участь один одного, та спільна, при якій вони могли обговорювати інформацію до того, як представлять єдиний висновок.

У моделі на чесність висновків експертів впливає їхнє бажання зберегти репутацію. Коли в спільноті певне рішення вважається найбільш вірогідним, експерт може не захотіти суперечити цій думці. А в групах співробітники можуть ділитися один з одним сумнівами, не боячись за репутацію колективу, тому групи можуть дати більш точну відповідь у такій ситуації. Де індивідуальні експерти не захочуть висловитися, групи можуть переконати керівництво прийняти іншу точку зору, якщо вона їм здасться більш правильною.

Результати дослідження показали, що ефективність того чи іншого підходу залежить від рівня визначеності ситуації. В умовах визначеності, де ймовірність успіху кожного з варіантів приблизно відома, колективний підхід дозволяє зібрати більше даних і видати загальне рішення. Обговорюючи та обробляючи інформацію разом, група фахівців може прийти до більш точних висновків і мінімізувати розбіжності.

Проте коли ситуація складна і непередбачувана, незалежна оцінка працює краще. Через відсутність консенсусу окремий експерт не боїться тиску і може висловити будь-яку точку зору. Такий підхід також допомагає уникнути впливу групового мислення, коли тиск на експертів змушує приймати думку більшості.

Під високою невизначеністю вчені мають на увазі ситуації, коли немає очевидного і широко визнаного розуміння результату. Це можуть бути нестандартні економічні прогнози, нестабільна політична ситуація, незнайомі медичні випадки та інші приклади, коли оцінка вимагає гнучкості та нестандартного підходу.

«Результати дослідження змінюють наше уявлення про те, які поради кращі — колективні чи індивідуальні. Для особи, що приймає рішення, цей вибір не залежить ні від самої проблеми, яку їй потрібно вирішити, ні від її уподобань», — коментує доцент факультету економічних наук Сергій Степанов.

Коли немає єдиної правильної відповіді, індивідуальні експерти здатні дати більш об'єктивну оцінку. Це спостерігається, наприклад, під час опитування економістів для прогнозів щодо інфляції або зростання ВВП, де складність економічних процесів не дозволяє заздалегідь виділити «правильну» точку зору. ЗМІ, аналітичні агентства та державні служби залучають до таких опитувань різних фахівців, щоб отримати різнобічну оцінку ситуації.

«В деяких випадках ми дійсно можемо вибирати, опитувати окремого фахівця чи звертатися за порадою до групи, — вважає Сергій Степанов. — Наприклад, при постановці складного діагнозу можна звернутися до кількох лікарів окремо або організувати медичний консиліум. Кожен з цих підходів буде ефективним». Таким чином, на думку вчених, вибір між індивідуальною та колективною оцінкою залежить від конкретної ситуації, її складності та доступних даних.