Зразки ґрунту з астероїда Рюгу "підхопили" життя.
У липні 2022 року лабораторія Імперського коледжу Лондона отримала свою порцію зразків речовини, взятої з астероїда Рюгу: піщинку реголіту розміром 1 на 0,8 міліметра під номером A0180. Її цінність важко переоцінити — у 2019 році зонд «Хаябуса-2» зміг зібрати всього трохи більше п'яти грамів речовини. Після прибуття на Землю капсул з зразками астероїдної речовини наприкінці 2020 року, їх розподілили між численними науковими організаціями по всьому світу.
Інструменти космічного апарата були стерилізовані, так само як і сама капсула. А після її відкриття всі первинні маніпуляції з зразками астероїдної речовини проводилися в чистій кімнаті Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA). Інструменти, за допомогою яких працювали з речовиною астероїда Рюгу, також були ретельно стерилізовані. Нарешті, для зберігання та відправки зразків в інші лабораторії піщинки поміщалися в чисті бокси з азотною атмосферою.
Проте, аналізуючи свій зразок, співробітники Імперського коледжу Лондона виявили на ньому органічні волокна, що дуже нагадують безліч паличковидних бактерій. Усі деталі вивчення цієї інтригуючої знахідки вчені виклали в статті, яка опублікована в рецензованому журналі Meteoritics & Planetary Science.
Після прибуття до Великобританії зразок A0180 двічі експонувався в земній атмосфері. Перший раз одразу після відкриття транспортного контейнера для проходження рентгенівської комп'ютерної томографії (XCT). На цьому етапі жодних мікробів на піщинці точно ще не було. Це означає, що бактерії прибули не з космосу, а колонізували зразок вже на Землі. Другий раз шматочок реголіту стикнувся з повітрям у лабораторії через два тижні. Тоді його покривали захисним шаром спеціальної смоли перед подальшими маніпуляціями.
Саме в цей момент, судячи з усього, і відбулося зараження земними мікробами. На п'ятий день після контакту з повітрям під час скануючої електронної мікроскопії (SEM) вчені виявили 11 утворень, які вони ідентифікували як бактерії. Ще через п'ять днів їх стало вже 147. Такий ріст популяції відповідає темпам розвитку бацил у несприятливих умовах середовища. До 14-го дня дослідження бактерії загинули, ймовірно, через нестачу живильних речовин.
Важливо зазначити, що генетичний аналіз мікроорганізмів не проводився. Їх занадто мало, і вони покриті смолою — витягти неможливо. Тому їх конкретний вид невідомий. Але видимі на отриманих за допомогою SEM зображеннях нитки, що мають характерні для меж між клітинами бактерій перетяжки, важко асоціювати з чимось іншим, окрім бацил. Дослідники порівняли їх з усіма типами волокон, які могли потрапити на піщинку реголіту — від людського волосся до матеріалів серветок і подушечок, що використовувалися для обробки зразка.
Висновки з відкриття досить сумні для прихильників гіпотези панспермії — поширення життя між небесними тілами на їх вільно подорожуючих фрагментах. Виходить, що перевірити її набагато складніше, ніж вважалося раніше. Земні мікроорганізми за лічені дні в екстремально несприятливих умовах стерильної лабораторії на практично позбавленому живильних речовин субстраті з матеріалу астероїда змогли вижити і розмножитися. Це означає, що будь-який метеорит зі слідами життя майже напевно «обзавівся» ними після падіння на Землю. Тобто всі раніше зроблені знахідки потенційних свідчень існування мікроорганізмів у метеоритах — помилка.
Нарешті, не менш важлива проблема «зараження» інших небесних тіл земними мікробами постає в повний зріст. Людство вже відправило десятки апаратів на поверхню Марса, у майбутньому плануються посадки на супутники планет-гігантів. Усі вони проходили стерилізацію, але помилки неминучі. Виходить, достатньо одного забутого в зонда людського волоса або «вдало» потрапивших у затишне місце бактеріальних спор, щоб «подарувати» іншій планеті чи супутнику життя.