Вважається, що власники жирної шкіри більш схильні до виникнення акне. Це пов'язують з життєдіяльністю пропіонобактерій (Propionebacterium Acne), які мешкають у протоках сальних залоз. У склад сала (або себуму) входять тригліцериди жирних кислот. Мікроби виділяють фермент ліазу, який їх руйнує. Так утворюється гліцерин, яким живляться мікроби, і суміш високомолекулярних жирних кислот.
Це якраз і закриває проток залоз. Запускається гіперкератоз — процес наростання мертвих клітин епідермісу. Деякі жирні кислоти, наприклад, лінолева та арахідонова, додатково стимулюють вироблення сала. А деякі інші сполуки під дією шкірних ферментів перетворюються на сигнальні молекули, які запускають запальний процес. Тоді до місця виникнення акне з током крові надходять кров'яні тільця та інші клітини. Усі ці причини створюють на шкірі набряклість, почервоніння, гнійні утворення.
«Усугубляють гіперкератоз тривале вплив ультрафіолету, невідповідна доглядова косметика, агресивне очищення шкіри. Все це порушує цілісність гідро-ліпідної мантії епідермісу, що служить захисним бар'єром», — зазначає Юлія Рожкова, косметичний хімік, доцент кафедри хімічних технологій ПНІПУ, кандидат технічних наук.
Друга причина виникнення акне — зміни концентрації в організмі статевих гормонів. Передусім — естрогену, який впливає на репродуктивну функцію. Коли тестостерону стає більше, він під дією ферменту шкіри 5α-редуктази перетворюється на дигідротестостерон — молекулу, яка стимулює життєдіяльність клітин, що виробляють шкірне сало. Обсяги себуму збільшуються, і запускається раніше описаний механізм за участю пропіонобактерій.
Слід зазначити, що обумовлена гормонами причина виникнення акне може бути викликана не тільки віковими змінами (пубертатом), але й прийомом лікарських препаратів: антибіотиків, транквілізаторів, стероїдних препаратів, барбітуратів (ліків для нервової системи) тощо.
«Звинувачувати людину з акне в недостатній гігієні не варто, оскільки прищі могли з'явитися через гормональний дисбаланс, прийом ліків. А от тих, хто старанно вмивається агресивними засобами, особливо спиртовмісними (Alcohol Dennaturat), хотілося б попередити, що цей підхід потрібно коригувати. Обирайте «умывальники» з м'якими поверхнево-активними речовинами на основі саркозинатів, бетаїнів, глюкозидів, а також якісну доглядову косметику з церамидами», — пояснює Юлія Рожкова.
У домашньому догляді для профілактики прищів, після їх появи варто звернути увагу на засоби з комбінацією наступних активних компонентів: цинк, ніацинамід (вітамін В3), азелаїнова та саліцилова кислоти. Для вмивання обирайте продукти з м'якими кислотами — молочною, фруктовою. Для делікатного пілінгу підійде ензимний порошок (шукайте в складі папаїн, бромелайн).
«Популярною тенденцією стає екстремально високий відсоток введення деяких активних компонентів. Наприклад, у доглядових засобах ніацинамід можна знайти в концентрації 10 і навіть 20 відсотків. Але такі дозування можуть бути не тільки безкорисними, але й небезпечними в довгостроковій перспективі. Більше, ніж шкіра може прийняти в конкретний момент часу, вона не візьме. І якась частина нанесеного засобу просто змиється. Робити такі продукти, на мій погляд, — просто викидати «на вітер» компоненти та гроші покупців. Оптимальна кількість вітаміну В3 у засобі — 3-5 відсотків», — зазначає Юлія Рожкова.
Ще один нюанс — немає (або їх критично мало) довгострокових випробувань застосування екстремально високих концентрацій ніацинаміду на шкірі. Адже згубний ефект може бути відкладеним. Він і ніацин є складовою частиною коферменту НАДФ, який відповідає за окислювально-відновлювальні процеси в клітинах шкіри. Цей вітамін стимулює метаболізм і може впливати як на здорові клітини, так і злоякісні. Дослідження впливу ніацинаміду на ракові клітини є різні: одні з них кажуть, що вітамін уповільнює їх ріст, інші — що, навпаки, стимулює. Поки вчені сходяться на думці, що знань з цієї теми недостатньо і потрібно продовжити вивчення.
Якщо висипання стали серйозною проблемою, потрібно звернутися до дерматолога. Він призначить системне лікування:
«У такому випадку застосовують ретиноїди (групу речовин вітаміну А), наприклад, ізотретиноїн. Зовнішня терапія передбачає застосування засобів з азелаїновою кислотою, бензоїлпероксидом, призначають антибіотик. Самостійно такі засоби прописувати не можна — тільки ускладните становище. Тому необхідна консультація лікаря», — додає Наталія Городецька, дерматовенеролог, заступник головного лікаря клінічного шкірно-венерологічного диспансеру Пермського краю.
Якщо до нового засобу у вас не було прищів, а після вони з'явилися, то варто припинити застосування та звернутися до спеціаліста для виявлення причини. Але якщо ви лікуєте акне з дерматологом, це нормальна реакція:
«Терапія, особливо системна, завжди проходить через загострення. Це звичайна реакція організму, її тривалість індивідуальна: у когось вона займає 3-7 днів, у інших — місяць-півтора», — зазначає Наталія Городецька.
Є кілька видів акне: закриті (білі гнійні кульки на шкірі) та відкриті (чорні точки) комедони, пустули, папули, вузли та кісти. Закриті та відкриті комедони вважаються невоспалювальною формою акне. Для їх профілактики підходять ті ж засоби, що рекомендовані при прищах. Якщо проблема загострюється, то вирішувати її потрібно з фахівцем-дерматологом.
«Після висипань залишаються сліди — маленькі шрами, піг