Виявлено закономірність виникнення суглобових та м'язових ускладнень при пародонтиті.

Пародонтит — це запалення навколишніх тканин зуба, яке призводить до руйнування зв'язок зуба та кісткової тканини щелепи. У разі несвоєчасного лікування пародонтит може призвести до втрати зубів та порушення цілісності зубного ряду. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я за листопад 2024 року, в 194 країнах світу захворюваність на пародонтит серед дорослого населення перевищує 51 відсоток. При цьому пародонтитом страждає близько 19 відсотків дорослого населення планети, що становить понад мільярд випадків у всьому світі.

— Згідно з прогнозами нашої дослідницької групи, до 2050 року понад півтора мільярда людей страждатимуть від генералізованого пародонтиту, що на 44,32 відсотка більше, ніж у 2024 році, — пояснила завідувачка кафедри додаткової освіти за стоматологічними спеціальностями НовГУ Єлена Булічева. — Понад 660 мільйонів людей матимуть часткову або повну втрату зубів, що на 84,40 відсотка більше, ніж зараз.

Етіологія пародонтиту включає в себе взаємодію мікробіологічних, місцевих, імунних та генетичних факторів. Центральне місце в патогенезі захворювання займає порушення мікробіоценозу ротової порожнини, що доведено численними дослідженнями. Захворювання викликане збільшенням кількості таких бактерій, як Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythia, Aggregatibacter actinomycetemcommitans та інших.

— При втраті зубів відбувається зміна нахилу та укорочення зубів, що створює надмірний травмуючий тиск на навколишні тканини, — сказала Єлена Булічева. — Дані комп'ютерної томографії показують, що відбувається руйнування кісткової тканини щелеп, що ускладнює перебіг захворювання.

У дослідженні також брали участь доктори медичних наук, професори Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені академіка Павлова Володимир Трезубов, Роман Розов, а також кандидат медичних наук Дар'я Булічева, кандидат медичних наук Читинської державної медичної академії Ірина Найданова, кандидат медичних наук Іжевської державної медичної академії Наталія Шевкунова, співробітник стоматологічної клініки «Гулівер», м. Уфа Ельдар Валеєв.

Ботокс, але не від зморшок

В експериментальній групі брало участь 675 осіб віком від 37 до 64 років з генералізованим пародонтитом середньої та важкої ступені тяжкості. У контрольній групі було 54 особи віком від 28 до 36 років із захворюванням легкого ступеня тяжкості. У дослідженні використовувалися як клінічні методи – опитування, огляд, пальпація, аускультація (вислуховування), так і параклінічні — комп'ютерна томографія, дослідження біоелектричної активності м'язів та інші.

За результатами дослідження у пацієнтів експериментальної групи слід відзначити розвиток у них функціональних порушень жувальної мускулатури. При пародонтиті знижується сприйняття сили міжзубного контакту, що рефлекторно провокує підвищення м'язового тонусу. Крім того, з часом погіршується ступінь переміщення зубів із формуванням блоків між ними, для подолання яких вимушено змінюється траєкторія рухів нижньої щелепи.

Як наслідок, спочатку розвиваються функціональні порушення, а потім і морфологічні зміни жувальних м'язів та скронево-нижньощелепного суглоба. Цей факт став підставою для призначення комплексу заходів для розслаблення жувальних м'язів: 64,9 відсотка пацієнтів отримали ін'єкції ботулінічного токсину, а для 35,1 відсотка пацієнтів, які відмовилися, — сирдалуд (міорелаксант, препарат, який впливає на функцію скелетних м'язів і знижує м'язовий тонус).

— У нашому дослідженні у пацієнтів з пародонтитом середньої або важкої ступені виявлено м'язові та суглобові ускладнення, — пояснила Єлена Булічева. — Патологічні зміни жувальних м'язів проявлялися порушенням їх роботи – нецілеспрямованою діяльністю, не пов'язаною з природними актами жування, ковтання, мови. При цьому зустрічаються різні клінічні форми: стискання зубів – 35,9 відсотка пацієнтів, скреготіння зубами (бруксизм) – 62,8 відсотка пацієнтів, безпищеве жування (бруксомания) – 1,3 відсотка пацієнтів.

Головний симптом — спазм жувальних м'язів, крім того, можуть бути наступні прояви: біль і швидка втомлюваність мускулатури частіше в ранкові години, скреготіння зубами під час сну, стискання зубів удень у моменти фізичного або емоційного напруження, зниження працездатності, головний біль, запаморочення, порушення сну.

Як зазначає вчений, слідом за функціональними розладами м'язового комплексу розвивалися суглобові ускладнення: синдром больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (комплекс симптомів болю та щелчків у суглобі з шумом у вухах і головним болем) — 52,4 відсотка пацієнтів, «щелкаюча» щелепа — 29,3 відсотка пацієнтів, і артроз (захворювання суглоба, що супроводжується руйнуванням внутрішньосуглобного хряща — прим. ред.) скронево-нижньощелепного суглоба — 18,3 відсотка пацієнтів.

Додаткові заходи

У рамках дослідження також були виявлені зміни імунного статусу — різниця в змісті імунних білків у ротовій порожнині експериментальної та контрольної груп. У пацієнтів з середнім і важким пародонтитом було підвищено вміст білків, що ініціюють запалення — ІЛ-1β та ІНФ-γ — і знижена концентрація протизапальних білків ІЛ-4 у порівнянні з пацієнтами з пародонтитом легкого ступеня. Також у експериментальної групи були знижені імуноглобуліни – білки імунітету sIgA та IgM і підвищені IgA.

— Ці дані свідчать про те, що у пацієнтів експериментальної групи знижений місцевий імунітет ротової порожнини, що сприяє більш вираженому перебігу пародонтиту, — пояснила Єлена Булічева. — Важливо таким пацієнтам призначити імуномодулятори та антиоксиданти для відновлення імунітету та найбільш повного лікування пародонтиту. З нашого боку були призначені