Психологи визначили унікальний тип сміху.

Перевірити, чи відрізняється людський сміх в різних обставинах, наприклад, під час перегляду комедійних виступів, під час розіграшів або від лоскоту, вирішили психологи з Амстердамського університету та фахівці у сфері цифрових технологій і ПЗ з дослідницького центру eScience Center (Нідерланди). Стаття про їхню спільну роботу вийшла в журналі Biology Letters.

Спочатку вчені за допомогою сервісу YouTube сформували добірку з 887 епізодів сміху в повсякденних ситуаціях і проаналізували їх за допомогою алгоритмів машинного навчання. В результаті виявилося, що найкраще ШІ розпізнавав сміх від лоскоту — завдяки характерним акустичним властивостям помилок під час його ідентифікації було найменше.

На наступних двох етапах сміх від лоскоту та інші варіанти сміху давали слухати вже людям. У кожному з експериментів взяли участь більше 200 чоловіків і жінок.

Випробувані більш ніж у 60% випадків вірно визначили, коли сміх на запису викликаний лоскотом. Люди зазначали, що він звучить і сприймається інакше, ніж інші запропоновані варіанти. Крім того, цей тип сміху характеризували як менш контрольований.

За словами нідерландських дослідників, експерименти з розпізнавання видів сміху продемонстрували широкі можливості ШІ щодо виявлення особливостей у складних поведінкових актів.

Також вчені заявили, що отримані результати доводять фундаментальну відмінність сміху, викликаного лоскотом — формою ігрової поведінки, яка зустрічається й у інших тварин, зокрема у безхвостих макак і шимпанзе.

З наукової літератури відомо, що схожі з людським сміхом вокалізації присутні щонайменше у 65 видів. Серед них не лише примати, але й собаки, домашні корови, лисиці, тюлені, мангусти, три види птахів, включаючи папуг і австралійських сорок.

Чимало досліджень також присвячено темі лоскоту. Німецькі нейробіологи раніше розповіли, як мозок реагує на спробу людини пощекотати самого себе. А ще виявили найбільш «лоскотливі» ділянки нашого тіла.