euro-pravda.org.ua

Ракові клітини сховалися від імунної системи завдяки «невидимому плащу» з рибосом.

Ззовні ракові клітини виглядають абсолютно нормально, через що імунна система не розпізнає їх та не бореться з ними. Однак механізм, за допомогою якого клітини ухиляються від імунного контролю, довгий час залишався загадкою. Тепер вчені з Нідерландського інституту онкології з'ясували, що ракові клітини можуть модифікувати рибосоми, щоб створити «невидимий плащ» і залишатися непоміченими.
Раковые клетки маскируются от иммунной системы, используя рибосомы как «плащ-невидимку».

Одна з основних задач імунної системи — ідентифікація та знищення потенційно небезпечних клітин. Проте ракові клітини роблять усе можливе, щоб вижити та уникнути імунного нагляду. Саме тому багато пацієнтів з онкологічними захворюваннями не реагують на імунотерапію або стають до неї резистентними.

Автори дослідження, представленого в журналі Cell, виявили, що ракові клітини обходять імунну систему, модифікуючи свої рибосоми. Нагадаємо, що в кожній клітині людського організму міститься мільйон рибосом, які синтезують білкові молекули з амінокислот. Раніше рибосоми вважалися однаковими структурами, що виробляють білки за вказівкою клітинного ядра.

Тепер же вчені виявили особливий підтип рибосом з так званим P-стержнем (один з рухомих елементів рибосом). Він відіграє ключову роль у реакції клітин на сигнали імунної системи, беручи участь у регуляції процесів, що керуються цитокінами — невеликими білковими молекулами, які допомагають клітинам спілкуватися та координувати захисні реакції організму.

Здорові клітини використовують рибосоми з P-стержнем, накопичуючи на своїй поверхні більше антигенів — білків для розпізнавання загрози, — щоб стати більш помітними для імунної системи. Ракові клітини, у свою чергу, зменшують кількість таких рибосом. Це впливає на синтез певних білків і знижує кількість антигенів на їхній поверхні.

«Змінюючи рибосоми, ракові клітини створюють свого роду „плащ-невидимка“, який дозволяє їм ховатися від імунної системи. Отримані результати змінюють уявлення про рибосоми як про пасивні та однакові машини», — відзначив співавтор наукової роботи Ліам Фаллер (Liam Faller).

Оскільки рибосоми — одні з найдавніших і найважливіших компонентів клітин, той факт, що вони більш різноманітні та динамічні, ніж вважалося, має величезне значення для біологічних досліджень. Наприклад, розуміння точних механізмів зміни рибосом може підвищити ефективність імунотерапії (за умови, що медики навчаться блокувати цю здатність).

Результати цього дослідження також дозволяють по-новому поглянути на взаємодію ракових клітин з імунною системою і розробити нові стратегії у лікуванні онкологічних захворювань та інших хвороб, пов'язаних з порушенням імунних процесів.