Рідка ізольована група з п'яти карликових галактик допоможе зрозуміти еволюцію малих систем.

У зіркових системах з низькою яскравістю та малою масою — карликових галактиках — зазвичай міститься кілька мільярдів зірок. Такі об'єкти трапляються рідко, а стандартна космологічна модель передбачає наявність у них структури та супутників. Однак «похвалитися» останніми можуть менш ніж п’ять відсотків карликових галактик, а ймовірність того, що вони стануть частиною групи, в якій міститься щонайменше чотири такі об'єкти, складає менш ніж 0,004 відсотка.

Проте автори нового дослідження, опублікованого у журналі Astrophysical Journal Letters, зробили вражаюче відкриття, виявивши ізольовану групу з п’яти карликових галактик, у яких активно утворюються зірки — блакитний колір цих об'єктів вказує на наявність у них молодих світил. 

«Ми ідентифікували окрему групу з п’яти карликових галактик, розташованих уздовж прямої лінії в небесній площині. При цьому у трьох з них загальний напрямок обертання — північні частини цих галактик зміщені в червону сторону спектра, а нижні південні частини — у блакитну», — зауважили вчені. 

Команда проаналізувала дані астрономічних досліджень, зокрема огляду Sloan Digital Sky Survey (SDSS), і позначила спостережувані об'єкти як D1, D2, D3, D4 і D5. На представлених у науковій роботі зображеннях видно, що всі галактики розташовані по прямій лінії (протяжністю 154 кілопарсеки) і формують тонку плоску структуру. 

Наймасивнішою в цій невеликій групі виявилася галактика D2: її зоряна маса становила приблизно 275 мільйонів сонячних мас, що еквівалентно приблизно половині маси Малого Магелланового Хмари — карликової галактики — супутниці Чумацького Шляху. Найменшою масою володіла галактика D4: її зоряна маса становила всього 14,7 мільйона сонячних мас, в той час як зоряна маса всієї групи приблизно дорівнює 598 мільйонам мас нашого Сонця.

Розрахунки також показали, що всі п’ять галактик гравітаційно пов’язані, а об'єкти D3 і D4 демонструють ознаки взаємного приливного взаємодії. Більше того, однаковий напрямок обертання трьох з п’яти галактик, на думку астрономів, може вказувати на їхню спільну динамічну історію. 

Ця рідкісна група карликових галактик являє собою унікальну космічну лабораторію для вивчення процесів, спостерігати які в інших частинах Всесвіту неймовірно складно. Подальші спостереження, особливо з використанням радіотелескопів, дозволять підтвердити індивідуальні характеристики галактик (зокрема, обертання) та зрозуміти, як формуються та еволюціонують подібні системи. 

Результати нового дослідження також кидають виклик деяким аспектам стандартної космологічної моделі (ΛCDM) і, на думку астрономів, можуть призвести до важливих відкриттів у галузі космології.