Зв'язок між формою серця та ризиком серцево-судинних захворювань виявлено в новому дослідженні.

Фактори, від яких залежить здоров'я серця, не завжди очевидні. Згідно з недавніми дослідженнями, мутація, що викликає карликовість, може захистити від серцево-судинних захворювань, а деякі популярні антибіотики спроможні відновити клітини органу.

Фахівці з кількох університетів та лікарень Великобританії вперше вивчили варіанти форми серця та їх зв'язок з генетикою за допомогою методів 3D-візуалізації та машинного навчання. Згідно з дослідженням, опублікованим у науковому журналі Nature Communications, ця інформація дозволяє точніше прогнозувати схильність до серцево-судинних захворювань.

Автори роботи проаналізували дані магнітно-резонансної томографії (МРТ), отримані від 45 863 осіб з Британського біобанку. Далі вони створили 3D-моделі шлуночків і за допомогою статистичного аналізу визначили 11 параметрів, якими характеризуються основні відмінності у формі серця.

Команда вчених також провела генетичний аналіз. Завдяки цьому вдалося виявити 45 специфічних областей у геномі людини, які пов'язані з різними формами серця. Дослідники вперше встановили, що 14 областей впливають на особливості функціонування органу та ризик серцево-судинних захворювань. Серед хвороб, пов'язаних з формою серця, виявилися серцева недостатність, інфаркт міокарда, дилатаційна кардіоміопатія, фібриляція передсердь, гіпертрофічна кардіоміопатія, атріовентрикулярна блокада другої або третьої ступені, а також цукровий діабет.

За словами авторів дослідження, важливо одночасно вивчати генетику обох шлуночків. Раніше такий підхід не використовувався, і нове дослідження в цьому сенсі стало відправною точкою. Отримана інформація, вважають вчені, розширить перелік ознак, за якими можна визначити схильність до того чи іншого серцево-судинного захворювання.

«Це дослідження закладає важливу основу для вивчення генетики обох шлуночків. Воно підтверджує, що комбінована форма серця залежить від генетики, і демонструє користь аналізу форми серця з точки зору обох шлуночків для прогнозування індивідуального ризику кардіометаболічних захворювань. Результати такого аналізу можна використовувати нарівні з встановленими клінічними показниками», — підсумували автори статті.