Російські палеонтологи в печері Таврида в Криму виявили найдавнішу степову ящірку Європи.

Серед численної родини справжніх ящірок, або лацертид (Lacertidae), особливий інтерес викликає рід ящурок, або степових ящірок (Eremias). Вони відокремилися від справжніх ящірок кілька мільйонів років тому в епоху міоцену (23,03-5,333 мільйона років тому) і, судячи з деяких даних, походять з Африки. Ящурки широко розповсюдилися по Азії — як не важко здогадатися з назви, ці рептилії віддають перевагу степовим і пустельним районам. Однак деякі види зараз можна зустріти і в Європі: різнокольорова (E.arguta) живе в Румунії та Молдові, а швидка (E.velox) знаходили в Поволжі.

Коли ящурки заселили Європу і, зокрема, півострів Крим — питання, здавалося, закрите. Передбачалося, що рід колонізував західні території Європи не раніше середнього плейстоцену, а Крим — в голоцені, тобто всього кілька тисяч років тому. Але нещодавно російські палеонтологи, досліджуючи кісткові залишки в кримській печері Таврида, виявили фрагмент черепа ящурки, чий вік перевищує півтора мільйона років. Порівняльний опис знахідки опубліковано в журналі Historical Biology.

Печера Таврида, відкрита в 2018 році, принесла науці безліч викопних зразків хребетних, що жили в ранньому плейстоцені та пізніше — від страусів та мамонтів до ведмедів і саблезубих котів. Naked Science нещодавно розповідав, як вимерлій ісуарській рисі (Lynx issiodorensis) з цієї печери діагностували перелом передньої лапи зі зміщенням. Тепер же, промиваючи пухку печерну породу в спеціальних сітах, палеонтологи знайшли дрібну лобову кістку ящурки у формі пісочних годинників.

«В печері ящурка, звичайно, не жила. Але потрапила туди, скоріше за все, як і більшість інших залишків дрібних тварин — завдяки хижим птахам, зокрема совам, які активно полювали на них. Наша знахідка — перша з раннього плейстоцену і тому найдавніша. Більше того, вона знаходиться поза сучасними межами поширення ящурок. Тому можна припустити, що ще нещодавно ареал проживання цих ящірок був зовсім іншим і, ймовірно, більш широким», — пояснила Naked Science одна з авторів дослідження, старший науковий співробітник Палеонтологічного інституту імені А. А. Борисека РАН Єлена Сиромятникова.

Кістка була вилучена з відкладень віком 1,8-1,6 мільйона років, тоді ж жила найдавніша фауна Криму. Спеціалісти провели порівняльний аналіз будови знайденої кістки і помітили схожості з швидкою та різнокольоровою ящурками, у останньої, до речі, найширший ареал проживання. Нові дані підтверджують найраніше присутність цього роду на півострові не в голоцені (11 720 ± 99 років тому), а в ранньому плейстоцені — ймовірність такого факту висувалася раніше, але переконливих свідчень не було виявлено.

«Видову приналежність визначити, на жаль, не вдалося. Це пояснюється недостатньою вивченістю морфології скелета ящурок. Практично немає даних про відмінності в будові скелета у різних видів. Крім того, у цієї групи вкрай бідна палеонтологічна хроніка — викопних знахідок надзвичайно мало. Цілком можливо, що ми маємо справу з новим видом. Підтвердити або спростувати це зможуть тільки нові знахідки», — додала Єлена Сиромятникова.