Російські вчені знайшли спосіб запобігання псуванню старовинних плівкових негативів.

Результати дослідження, підтриманого грантом Російського наукового фонду (РНФ), опубліковані в журналі Heritage.

Негативи на нітроцелюлозній основі — це надзвичайно широкий клас фотоматеріалів, які з'явилися в кінці XIX — на початку ХХ століття. Нітроцелюлоза як матеріал вимагає певних умов зберігання: температури, відносної вологості та освітлення. Недотримання оптимальних умов призводить до розвитку спочатку локальної, а потім і широкомасштабної деградації (руйнування), що загрожує втратою негативу та зображення, зафіксованого на ньому. Тому музейні працівники повинні контролювати та своєчасно виявляти початкові стадії деградації. Часто це зробити важко через те, що зображення на негативі містить велику кількість деталей різних відтінків.

На сьогодні існують лабораторні методи — наприклад, методи коливальної спектроскопії, — які дозволяють з високою точністю виявляти деградацію на початкових стадіях. Однак застосування таких підходів до ряду фотоматеріалів, в тому числі й до негативів, є досить трудомістким процесом, що вимагає певного лабораторного обладнання. Тому вчені шукають простіший експрес-метод для оцінки ступеня деградації негативів на нітроцелюлозній основі.

Спеціалісти з Державного музейно-виставкового центру РОСФОТО (Санкт-Петербург) предложили піксельний метод швидкої оцінки збереженості фотографічних негативів. Він дозволяє виявляти пожовклі області, які вказують на початкову стадію деградації нітроцелюлозного матеріалу.

Для проведення дослідження автори вибрали з архівів Державного музейно-виставкового центру РОСФОТО 40 фотонегативів, знятих військовим ветеринарним лікарем Карлом Коссе в період з 1902 по 1917 рік. При цьому 20 з них були в хорошому стані збереженості, а інші 20 мали явні ознаки деградації, яка торкнулася не менше 75% площі зображення. Ступінь збереженості та деградації вчені оцінили методами спектроскопії комбінаційного розсіювання світла та інфрачервоної спектроскопії.

На наступному етапі спеціалісти вивчили, як пов'язані збереженість негативів та значення RGB-компонент (скорочення від Red, Green, Blue) для окремих пікселів цифрових зображень, знятих з досліджуваних негативів.

Виявилося, що області з пожовтінням та добре збережені області статистично відрізняються за значенням синьої компоненти. Це відмінність спостерігалася як для темних, так і для світлих тонів на зображеннях негативів. Спираючись на нього, автори запропонували формальні критерії для поділу збережених областей, прикордонних областей, а також областей з ознаками деградації. Виявляти деградовані (пожовклі) області важливо, щоб знати, на які зони необхідно звернути особливу увагу при подальшій реставрації. Окрім цього, спостереження за тим, як змінюється площа окремих областей, дозволить своєчасно знаходити області з перехідними процесами.

Ефективність нового підходу дослідники продемонстрували, проаналізувавши нерівномірно пожовклий стереонегатив, права та ліва частини якого представляли собою аналогічні зображення. Застосування нового підходу дозволило визначити стабільні, прикордонні та деградовані області зображення.

«Виявляти на початкових стадіях деструктивні зміни на фотонегативах необхідно, щоб вчасно та в потрібних обсягах вжити заходів щодо реставрації та консервації і запобігти повній втраті фотографічного музейного експоната. Запропонований підхід дозволяє робити це швидко і досить точно. У подальшому ми спробуємо застосувати метод до фотонегативів з іншою полімерною основою та інтегрувати його з трудомісткими лабораторними методами», — розповідає керівник проекту, підтриманого грантом РНФ, Анастасія Поволоцька, кандидат фізико-математичних наук, завідувачка відділом лабораторно-реставраційних досліджень Державного музейно-виставкового центру РОСФОТО.