Російські вчені виявили нові матеріали для електроніки, енергетики та медицини.

Вчені РТУ МІРЕА досліджували халькогеніди перехідних елементів. Вони встановили області існування твердих розчинів, інтеркалятів та двофазних областей у отриманих системах. Ці відкриття прокладають шлях до створення унікальних матеріалів з широкими можливостями застосування. Результати проекту опубліковані в науковому журналі «Тонкі хімічні технології».

«Ці результати мають величезне значення для розвитку науки, – коментує Катерина Єфремова, доцент кафедри неорганічної хімії імені А. Н. Реформатського Інституту тонких хімічних технологій імені М.В. Ломоносова РТУ МІРЕА. – Ми вперше змогли детально вивчити поведінку таких складних систем і виявити їх унікальні властивості».

Халькогеніди перехідних елементів з низьким ступенем окислення та їх заміщені похідні залишаються слабо вивченими хімічними сполуками. Дисульфід ренію виділяється серед них своїми особливостями та потенціалом для практичного використання. Його унікальна структура та анізотропні властивості роблять його перспективним матеріалом для різних застосувань. Крім того, слабка міжшарова зв'язок та унікальна спотворена октаедрична (1T) структура припускають можливість створення нових фаз на його основі.

Зразки були отримані методом високотемпературного твердофазного ампульного синтезу у вакуумі. Дослідження проводилося методами рентгенофазового аналізу та рентгенівської фотоелектронної спектроскопії.

Висновками дослідження стало підтвердження того, що в багатих ренієм областях утворюються тверді розчини за типом впровадження, тоді як в областях, близьких до дисульфідів титану та молібдену, реалізуються інтеркалювані фази. У системі ReS2–WS2 виявлено область твердих розчинів, що включає 30, 50 та 70 молекулярних відсотків дисульфіду ренію, структура яких є поліморфною модифікацією структури вихідних компонентів. Присутність ренію, молібдену та вольфраму в цих фазах у ступені окислення (+IV) також було підтверджено.

«Це дослідження відкриває шлях до створення матеріалів з унікальними електронними, магнітними та оптичними властивостями, – додає Михайло Кобрин, викладач кафедри неорганічної хімії імені А. Н. Реформатського Інституту тонких хімічних технологій імені М.В. Ломоносова РТУ МІРЕА. – Це може призвести до значних досягнень у різних галузях промисловості та технологій».