Російські вчені з'ясували, чому люди дивляться програми про маніяків.

Результати дослідження опубліковані в Crime, Media, Culture: An International Journal. Дослідження сучасного медіа-ринку показують, що у всьому світі популярний контент про маніяків: фільми, серіали в стилі true crime, короткі ролики та текстові матеріали, що розповідають про злочини, хід розслідувань, біографії учасників подій.

Англійський соціолог Еббі Бентам та канадський соціолог Кевін Хаггерті зазначають, що історії про серійних убивць люди сприймають як вид розваги, що дозволяє відчути сильні емоції. Канадський соціолог і філософ Раян Бролл стверджує, що це, зокрема, спосіб втекти від власних проблем у реальному житті.

Однак часто звучить і інша точка зору, пов'язана з побоюваннями, що захоплення історіями серійних убивць може призвести до зростання насильства. Чи так це насправді, розбиралися дослідники з НІУ ВШЕ Оксана Михайлова, Дар'я Осокіна, Лев Любич та Катерина Гуліна. Щоб вивчити мотиви, які спонукають російську молодь дивитися кримінальний контент, вони провели серію глибинних інтерв'ю. Всього було опитано 26 юнаків і дівчат віком від 18 до 36 років, які проживали в 14 російських містах.

Основні питання були пов'язані з тим, який медіа-контент про серійних убивць їм подобається, як вони його знаходять, на що звертають увагу при виборі фільму, відео чи подкасту. Серед респондентів були прихильники художніх телешоу, серіалів, документальних фільмів, подкастів про реальні злочини, книг, науково-популярних статей, відео та постів у соціальних мережах.

У фокусі дослідників були саме мотиви споживання медіа-контенту, а не його вплив на аудиторію. Відповіді респондентів свідчать про те, що інтерес до жорстокого контенту не пов'язаний зі спробою дивитися саме на насильство і не викликає бажання втілювати його в реальному житті.

Дослідження виокремило два види мотивів, які спонукають до перегляду матеріалів про маніяків — когнітивні та емоційні. Когнітивні мотиви передбачають прагнення зрозуміти мотиви злочинців, пов'язуючи їхні дії з дитячими травмами, психологічними проблемами та іншими факторами. Це допомагає глядачам краще розібратися в причинах людської поведінки. З іншого боку, контент про серійних убивць — це спосіб відчути сильні емоції, які часто компенсують брак вражень у повсякденному житті.

«Захоплення історіями про маніяків у будь-яких жанрах, будь то серіали чи подкасти, — це не сублімація жорстокості. Опитані не виправдовували дії серійних убивць. Навпаки, респонденти зазначили, що подібні злочини потрібно запобігати», — підкреслює науковий співробітник Центру досліджень сучасного дитинства Інституту освіти НІУ ВШЕ Оксана Михайлова.

Дослідники підкреслюють: інтерес до таких сюжетів, як правило, обумовлений цікавістю та пошуками нових вражень. Ці висновки можуть допомогти психологам розробляти програми підтримки молодих людей, які відчувають емоційний голод або стрес.