Самніти зводили свої укріплення не для людей, а для худоби.

Самніти — союз італійських племен, які спочатку жили в горах Центральної Італії. У письмових джерелах вони з'являються лише тоді, коли починають воювати з сусідами — ближніми та не дуже. Першою відомою їхньою метою стали етруски, які до того часу ослабли через низку внутрішніх конфліктів.

У 423 році самніти захопили етруську колонію Капуя, а через два роки — давньогрецьку колонію Кум на узбережжі Тірренського моря. Як це часто траплялося й з іншими народами, після зіткнення з містами Греції класичного періоду досить дикий італійський племена раптово опинилися під впливом еллінізації.

Складно сказати, наскільки еллінізація вплинула на їхнє повсякденне життя. Але абсолютно точно змінилися деякі військові аспекти: починаючи з традиційного самнітського озброєння і закінчуючи тактикою. Наприклад, вони почали використовувати розріджені бойові порядки з піхотинцями, які активно застосовували пращу, але при цьому були озброєні мечами, списи та щитами для ближнього бою.

На Апеннінському півострові були й інші претенденти на родючі землі та торгові колонії. Вже в першій половині IV століття до нашої ери самніти зіткнулися з експансією Рима. Це протистояння вилилося в череду конфліктів, які увійшли в історіографію під назвою Самнітські війни і тривали з 343 по 290 рік до нашої ери.

Самніти виявилися непростим супротивником для римлян. Передусім сказывалося те, що римські легіони ще не вміли воювати в горах, які були «домашнім полем» самнітів. Про цю нездатність можна судити за так званою Битвою в Кавдинській ущелині (321 рік до нашої ери).

Ніякої битви насправді не було. Чотири легіони, без бойового прикриття та розвідки, увійшли в ущелину і виявилися заблокованими: самніти встигли зайняти обидва проходи. Консули, які командували легіонами, після незначної спроби пробитися погодилися здаватися без бою. Легіонерів провели під ярмом (принизливий обряд, що порівнює людину з худобою) і відпустили до Риму.

В результаті римляни запозичили у супротивників їхню тактику роботи в горах. Саме тоді легіони ділилися на 30 маніпул (маніпулярна тактика). Ця військова реформа, серед іншого, і привела до перемоги римлян у Третій Самнітській війні. Хоча ще протягом тривалого часу самніти регулярно піднімали повстання проти Рима і/або приєднувалися до його ворогів (наприклад, до карфагенян).

Ще в XIX столітті на пагорбах Самнії — так називають первісну область заселення самнітів — археологи знаходили кам'яні укріплення, побудовані приблизно за одним зразком: відносно округлі стіни з двома проходами в них. Історики припускали, що самніти будували ці протоміста на випадок оборони, закладаючи таким чином модель майбутньої урбанізації давньої Італії.

Археологи Джакомо Фонтана (Giacomo Fontana) з Техаського технологічного університету (США) та Віке де Нееф (Wieke de Neef) з Бамбергського університету (Німеччина) стверджують, що у теорії протоміст занадто мало доказів. Вони досліджували невелике самнітське містечко на плато Монте-Коньоло в центральній частині Італії. Результати наукової роботи опубліковані в журналі Antiquity.

Вчені використали цілий ряд передових технологій, включаючи систему повітряного сканування за допомогою лідара (виявлення світла та відстані), аерофотограмметрію та геофізичну (магнітометричну) зйомку, щоб повторно оцінити конструкцію містечка. Вони також провели додаткові археологічні розкопки.

Як заявили дослідники, вони не знайшли жодних вагомих доказів того, що містечко було зайняте якимись постійними жителями. Ні всередині укріплення, ні поблизу немає житлових будинків або громадських споруд, які часто зустрічаються в великих поселеннях.

Вони також відзначили відсутність самнітських артефактів, які зустрічаються в інших місцях, де поселення однозначно були побудовані. Хоча під час розкопок археологи знайшли кілька керамічних черепків, це були невеликі чашки для пиття та інші подібні посудини, які не є унікальними для регулярно заселених місць.

Автори роботи також склали карту розташування стовпів і траншей всередині кам'яних стін і прийшли до висновку, що на вершині пагорба самніти побудували непогано укріплений скотний двір.

На думку вчених, сама ідея інтерпретації значення самнітських містечок як протоміст була недосконалою і ґрунтувалася на недостатньо доведених тезах. Підтвердити їхню теорію зможуть розкопки інших подібних укріплень.