Розроблено установку, яка підвищить ефективність дослідження радонових полів.
Унальське хвостосховище — виведений з експлуатації об'єкт гірничо-збагачувальної промисловості, розташований у гірських районах Республіки Північна Осетія-Аланія. У ХХ столітті тут складали відходи свинцево-цинкового комбінату, а потім у ХХI столітті проводилась рекультивація, але для збереження екологічної безпеки необхідно здійснювати систематичний комплексний моніторинг таких об'єктів.
Вчені Південного федерального університету провели експедицію в Північну Осетію для дослідження виведених з експлуатації хвостосховищ гірничо-збагачувальних підприємств. У рамках проекту, підтриманого Російським науковим фондом, метою експедиції стало апробування експрес-методів моніторингу техногенного забруднення ґрунту. Ця робота включала розробку та апробацію інноваційних підходів до оцінки стану навколишнього середовища.
Ключовим елементом експедиції стало комплексне використання радіометра радону «Альфарад плюс Р», сейсмостанції DR4040 та метеостанції «Сокол М-1» для наукових досліджень, яке під час обговорення з провідними фахівцями ВНЦ РАН отримало позитивні відгуки, що дозволило вивчити вплив гірсько-долинних вітрів на поширення радону.
Дослідження, проведене високоточними 3D-зйомками поверхні хвостосховищ за допомогою нивелювання, дозволило зафіксувати найменші рельєфи, пов'язані з внутрішніми геодинамічними процесами. В додаток до інструментальних методів були відібрані зразки ґрунту, води та рослинності з точним геопозиціонуванням. За словами дослідників, ці зразки направлені в Федеральний дослідницький центр хімічної фізики імені Н. Н. Семенова РАН для проведення поглибленого мас-спектрального та спектроскопічного аналізу.
«Отримані дані дозволили створити обґрунтовану гіпотезу про формування полів радону, яка враховує аерогазодинамічні процеси. Ця робота закладає основу для нового напрямку досліджень моніторингу радону в гірських і передгірських територіях, а також відкриває перспективи в найближчому майбутньому реалізувати моніторинг радону прибережно-шельфових кластерів», – підкреслює старший науковий співробітник Володимир Фоменко.
Результати попередніх експедицій були представлені на II Міжнародній конференції «Стійкий розвиток ґрунтового покриву гірських і рівнинних територій» і опубліковані в рецензованих журналах SCOPUS Q2. «Грантова підтримка Російського наукового фонду дозволила значно оновити приладну базу філії найсучаснішим обладнанням вітчизняного виробництва, що позитивно впливає на практичну підготовку студентів в умовах компетентного підходу в сфері освіти», – зазначив завідувач кафедри Андрій Соколов.
Під час експедиції корисна модель пройшла успішні випробування. Винахід значно підвищив ефективність вимірювань в умовах гірсько-долинних вітрів. Результати досліджень опубліковані в журналі «Гірський інформаційно-аналітичний бюлетень».