Супутники Марса могли з'явитися з уламків великого астероїда.

Традиційні теорії походження марсіанських супутників — Фобоса та Деймоса — не пояснюють особливості їх складу та орбіт. Тому астрономи висунули нову гіпотезу, відповідно до якої супутники четвертої від Сонця планети утворилися з уламків великого астероїда, який пролетів на небезпечній близькості від Червоної планети. Розрахунки показали, що він перетнув так званий межу Роша — відстань, на якій приливні сили, викликані гравітацією планети, були занадто великими і розірвали астероїд на частини. Перевірити висновки вчених допоможуть майбутні космічні місії.

2024-11-28 10:02:22https://naked-science.ru/article/astronomy/sputniki-marsa-mogli-vozn

Супутники Марса відкрив астроном Асаф Холл у 1877 році. Відтоді ці небесні тіла привертають увагу, адже їхнє походження досі залишається під питанням. Зовнішній вигляд і малий розмір місяців (діаметр Фобоса складає приблизно 26 кілометрів, а Деймоса — близько 16 кілометрів) свідчать на користь теорії захоплення, однак не пояснюють особливості їх майже кругових і екваторіальних орбіт.

Зазвичай, траєкторії захоплених супутників, наприклад Тритона (місяць Нептуна) або Феба (місяць Сатурна), витягнуті та нахилені, а іноді їм притаманне ретроградне рух навколо материнської планети. Саме тому більш природне пояснення надає гіпотеза гігантського зіткнення, яка передбачає «зустріч» Червоної планети з іншим небесним об'єктом.

Прояснити ситуацію може нова гіпотеза зруйнованого астероїда, описана в журналі Icarus. За допомогою суперкомп'ютера Даремського університету (Великобританія) команда дослідників на чолі з Джейкобом Кегеррайсом (Jacob Kegerreis) з Науково-дослідного центру Еймса NASA провела сотні симуляцій прольоту великого астероїда в небезпечній близькості від Марса.

Змінюючи діаметр астероїда, його обертання, швидкість і відстань від Червоної планети під час максимального зближення, вчені розробили сценарій, який пояснює як виникнення, так і орбітальні характеристики Фобоса і Деймоса.

Результати показали, що астероїд, пролітаючи повз Марс, був зруйнований під дією припливних сил, а значна частина уламків опинилася захопленою гравітацією планети. З часом ці фрагменти сформували диск, з якого шляхом акреції виникли Фобос і Деймос.

Оскільки сценарій зруйнованого астероїда передбачає меншу масу материнського тіла, ніж у гіпотезі гігантського зіткнення, висновки авторів нової наукової роботи є більш ймовірними. Крім того, в Сонячній системі астероїди меншої маси зустрічаються частіше.

Перевірити кожну з трьох гіпотез (захоплення, зіткнення та зруйнований астероїд) можна за допомогою майбутніх космічних місій, наприклад Martian Moons eXploration (MMX). Подальші дослідження також дозволять вченим проаналізувати склад поверхні, внутрішню структуру та орбітальні параметри Фобоса і Деймоса.