Технології ядерного синтезу допоможуть астрономам визначити, де шукати позаземні цивілізації.

На прикладі нашої власної цивілізації стає зрозуміло, що зростання потреби в енергії неминуче супроводжує прогрес, і те ж саме можна очікувати від гіпотетичного позаземного розумного співтовариства. Варто згадати про відому в усьому світі шкалу розвитку цивілізацій, яку створив радянський астрофізик Микола Кардашев: в ній рівень розвитку залежить від ступеня освоєння енергетичних ресурсів. Ми на шкалі Кардашева навіть не на самій нижній, першій, сходинці: щоб на ній опинитися, потрібно навчитися повністю використовувати енергію своєї планети. Другий рівень — використання всієї енергії своєї зірки, третій — освоєння галактики.

Однією з найважливіших технологій майбутнього людства вважають здатність управляти процесом, який відбувається всередині зірок, — термоядерним синтезом, тобто утворенням більш важких атомних ядер з більш легких, в процесі якого виділяється величезна енергія.

Астрофізики з університетів Вашингтона та Аризони (США) у нещодавній статті, яка доступна на сервері препринтів Корнельського університету, підкреслили, що найперспективнішим вважається контрольоване ядерне горіння дейтерію — важкої різновиди водню, яка від звичайного відрізняється наявністю в ядрі «додаткової ваги» у вигляді нейтрона. В Світовому океані цей ізотоп міститься в порівняно мізерних кількостях — 0,0115 відсотка від усього водню на Землі, — але на практиці це означає мільярди тонн ще не використаного ресурсу.

Вчені розповіли, що успішно визначають співвідношення дейтерію та звичайного водню в космосі за тим, як ці хімічні елементи відображають світло: у спектрі помітна різниця. Завдяки цьому кількість дейтерію виміряли в тому числі в атмосфері Марса та Венери, на повністю покритому льодом супутнику Сатурна Енцеладі, на кометах Галлея, Хейла — Боппа, Чурюмова — Герасименка. Виявилося, вся ця позаземна вода значно багатша важким воднем, ніж наша. В міжзоряній середовищі дейтерію мізерні кількості.

За розрахунками астрономів, у разі активного використання контрольованого термоядерного синтезу за участю дейтерію його кількість на планеті стане ще менше, ніж в міжзоряній середовищі, і саме це може вважатися серйозним підґрунтям підозрювати наявність на цій планеті технологічно розвиненої цивілізації. При цьому такий впізнаваний знак буде зберігатися сотні мільйонів і навіть цілі мільярди років після зникнення самої гіпотетичної цивілізації.