Екологи давно попереджають, що глобальне потепління, яке змінює спосіб життя білих ведмедів, ставить під питання їхнє існування. Хоча окремі популяції навчилися виживати в умовах обмеженого доступу до морського льоду, цей варіант навряд чи може стати порятунком для виду в цілому.
У рамках програм по вивченню та збереженню білих ведмедів вчені з різних країн проводять їх моніторинг у дикій природі. В одному з таких проектів дослідники з Канади та США з 2012 по 2022 рік відстежували стан здоров’я двох популяцій білих ведмедів, що живуть у районах Кейн-Бейсин та Східної Гренландії.
Фахівці виявили, що дорослі тварини стали страждати через крижані нарости, які пошкоджували кінцівки. Налиплі на лапах шматки льоду серйозно ускладнювали ходьбу, призводили до глибоких порізів, виразок і рваних ран. Про це вчені повідомили в статті, опублікованій нещодавно в журналі Ecology.
Дослідники зазначили, що хоча спостереження за білими ведмедями в зазначених районах проводилися з 90-х років XX століття, випадки таких травм були задокументовані вперше. В одній з популяцій сліди від пошкоджень, пов’язаних із налипанням льоду, зафіксували у 31 тварини з 61, а в іншій — у 15 з 124 ведмедів. Огляд наукової літератури та опитування місцевих мисливців підтвердили, що це недавнє явище.
За словами авторів статті, у двох найбільш постраждалих особин крижані нарости на лапах були настільки великими, що ведмеді не могли бігати і з труднощами ходили. Тимчасово обмеживши рухливість тварин, вчені видалили з їхніх кінцівок шматки льоду зі снігом, які прилипли не лише до шерсті, але й до шкіри.
Дослідники вважають, що проблема пов’язана з особливостями будови лап білих ведмедів. Їхні подушки покриті горбками, які підвищують зчеплення з поверхнею і допомагають менше ковзати. Через це сніг може активніше налипати на лапах і спресовуватися в крижані грудки. Подібне зустрічається у їздових собак.
Говорячи про можливі фактори, що сприяють травматизму ведмедів через обледеніння, вчені зазначили, що з потеплінням клімату в Арктиці почастішали цикли танення і замерзання, а також опади у вигляді дощу зі снігом. Більш вологий сніг швидше утворює грудки і сильніше липне до лап, а потім, з черговим похолоданням, легко перетворюється на лід.
Крім того, внаслідок багаторазового відтавання і замерзання сніговий покрив часто застигає в тверду кірку з гострими краями на зламах. Наступаючи на таку поверхню, тварини також можуть пошкоджувати подушки лап.
Нарешті, з потеплінням морський лід біля берегової лінії став тоншати і пропускати більше води, що також підвищує вологість снігу і робить його більш липким.
Хоча вчені описали проблему, від висновків про її наслідки вони утрималися.
«Ми бачили у окремих білих ведмедів травми, пов’язані з обледенінням, але я б не поспішав з висновками про те, як це може відобразитися на популяції. Ми цього справді не знаємо», — підсумував один з дослідників.