Скорочення в онлайн-спілкуванні мають негативний вплив.

Багато людей у електронному листуванні замість повного написання слів використовують різні абревіатури для економії часу та прискорення комунікації. В англійській мові, наприклад, замість фраз how are you? («як справи?»), thank you («дякую») або I don’t know («я не знаю») можуть написати hru?, thnx, idk.

До подібного прийому вдаються і в Росії, поєднуючи російські та англомовні скорочення. Наприклад, «спс» — «дякую», «нра» — «подобається», «плз» (please) — «будь ласка», «имхо» (in my humble opinion) — «на мою скромну думку» тощо.

Однак група фахівців у галузі маркетингу та психології зі Стенфордського університету та Університету Торонто в серії експериментів показала, що такі абревіатури створюють враження нещирості. Це може негативно впливати на спілкування та міжособистісне сприйняття, застерегли автори в статті, опублікованій у Journal of Experimental Psychology.

У дослідженні про вплив скорочень в електронному листуванні взяли участь понад п’ять тисяч осіб. У його рамках провели опитування, лабораторні та природні експерименти. Учасники оцінювали свої враження від повідомлень з укороченим написанням слів і без. Також вчені проаналізували переписку користувачів у месенджері Discord і в сервісі онлайн-знайомств Tinder.

Виявилося, що на повідомлення з абревіатурами рідше реагували, а відповіді на них були коротшими, ніж коли слова в переписці набирали повністю. Хоча більш молоді учасники, як правило, активніше користувалися скороченнями, негативний ефект проявлявся й серед них. Правда, автори роботи зазначили, що тенденція спостерігалася не завжди.

«Скорочення створювали враження меншої щирості, і отримувачі рідше відповідали на такі повідомлення. Подібний ефект виникає через те, що абревіатури вказують на менший рівень зусиль з боку відправника», — пояснили дослідники. Знання цього може стати в нагоді, коли люди хочуть здаватися більш щирими та зміцнити соціальні зв’язки: наприклад, на початку стосунків або коли потрібно справити гарне враження.

Проте результати наукової роботи закликали інтерпретувати з обережністю, оскільки на них могли вплинути різні обмеження. Зокрема, дослідження проводили серед дорослої англомовної аудиторії, а в інших країнах і культурах тенденції можуть відрізнятися. Крім того, вчені зосередили увагу на ефекті від абревіатур у короткому листуванні між двома учасниками і не розглядали тривалі, повторювані бесіди та обмін повідомленнями в групах. Також не в усіх експериментах враховували ступінь знайомства людей.

Ряд сторонніх психологів скептично відгукнулися про зроблені висновки. У коментарі The Guardian професор Лінда Кей (Linda Kaye) з Університету Едж-Хілл (Великобританія) заявила, що в реальному житті співрозмовники, швидше за все, знайомі та спілкуються з урахуванням обширного контексту, тому на враження від повідомлень впливають набагато більш багатий набір факторів.

Думку підтримав і психолог Крістофер Хенд (Christopher Hand) з Університету Глазго. Він додав, що, крім особистих стосунків між учасниками електронного листування, на його характер і використання абревіатур можуть вплинути такі обставини, як поспіх або бажання замінити скороченням якесь нецензурне вираження.