Вчені виявили ДНК сальмонели та стрептококів в археологічних пам'ятках бронзової доби.

З більшістю зоонозних хвороб, тобто тих, що передалися нам від тварин, людство зіткнулося приблизно 10 тисяч років тому, під час неолітичної революції. Це сталося через тісні контакти з одомашненими тваринами, обробку та споживання м'ясних продуктів, зростання популяції та скупченість населення.

Вчені намагаються знайти витоки цих інфекцій — природний резервуар, організми-посередники. Відкриття поки що одиничні. Так, у залишках вівці віком 8000 років було виявлено збудник бруцельозу, а нещодавно ЗМІ повідомили про знаходження ДНК чумної палички, знову ж таки, у вівці з поселення бронзової доби на Південному Уралі.

Дослідники з кількох країн ЄС, Росії та США вирішили провести масштабний скринінг зразків з археологічних пам’яток, щоб перевірити, чи вдасться знайти ознаки збудників зоонозів. Вони проаналізували 346 проб, взятих з 329 скелетних залишків тварин 34 археологічних пам’яток, розташованих в Європі та Центральній Азії. Найдавніший — Монджуклі Депе віком 4650-4350 років до нашої ери, наймолодший — Гіц у Польщі, датований середніми віками, це 900-1200 років. Більшість же пам’яток — бронзової доби, оскільки, як показали попередні дослідження, предкові форми людських патогенів все частіше знаходять у похованнях цього періоду. Результати наукової роботи розміщені на сайті електронного архіву наукових статей і препринтів з біології bioRxiv.org.

Усі кістки були класифіковані за типами тварин, включаючи диких представників. Серед них були коні, велика рогата худоба, свині, кози. Деякі зразки, найчастіше вівчарські, мали ознаки хвороб. З відібраних проб було виділено ДНК, секвеновано та виконано аналіз за бібліотеками патогенів. У результаті вчені отримали 55 надійних сигналів, що вказують на наявність ДНК бактерій.

Найнебезпечніші з виявлених бактерій — Salmonella enterica, Bordetella petrii, Coxiella burnetii, Erysipelothrix rhusiopathiae. Найдавніша лінія S. enterica, виділена з людських залишків, датована віком 6000 років. Тепер дослідники з'ясували, що її резервуаром або носієм могли бути вівці, кози та собаки.

Бактерія E. rhusiopathiae зустрічається у хребетних і безхребетних. Нещодавно її виявили у залишках середньовічної людини на південному заході Англії. Цей патоген викликає рожу свиней, а тут його виявили у рогатої худоби.

Більшість виявлених мікробів — мешканці ротової порожнини та кишечника тварин, зокрема ентерококи, стафілококи, стрептококи. Зазвичай вони не викликають захворювань, але для людей з імунодефіцитом можуть стати небезпечними.

Автори дослідження показали, що проби, взяті з патологічно уражених ділянок кісток, особливо хороші для виявлення збудників. Це відкриває шлях для подальших пошуків джерела давніх епідемій.