Вчені оцінили ризики виходу з цифрового простору.

Результати дослідження опубліковані в журналі Sociodynamics. Терміни «соціотехнічна конвергенція» стосуються спільного розвитку людини і цифрових сервісів, пристроїв та технологій. Це призводить до формування нової соціотехнічної (гібридної) реальності, в якій поширюється змішане взаємодія людей у віртуальних та реальних середовищах.

Поширений приклад: дві людини сидять за чашкою кави і ведуть одночасно бесіду в реалі та через месенджери, що створює єдиний комунікаційний потік. Таку реальність неможливо адекватно проаналізувати виключно через призму соціальних або технічних факторів, оскільки вона є складною системою взаємозалежностей.

У сучасному повсякденному житті цифрові сервіси відіграють все більш важливу роль. Сьогодні їх використання є необхідною умовою для соціальної адаптації. В результаті виникає ситуація, коли людині потрібно змінити свої зв’язки та відносини на їх цифровий формат. У цей період вона перебуває в прикордонному стані: між життям у гібридному світі, де на рівних взаємодіють і люди, і «розумні» цифрові технології, та життям у традиційному світі, де зберігаються лише стосунки між людьми. У соціології перехідний стан традиційно називається маргінальною позицією, а сам процес — маргіналізацією. У нашому випадку це цифрова маргіналізація.

У контексті сучасних реалій феномен маргіналізації потребує перегляду, що обумовлює необхідність уточнення факторів, які впливають на його розвиток. Згідно з гіпотезою науковців, серед останніх слід виділити ризики соціотехнічної конвергенції, і вкрай важливо розуміти їхній вплив на процес маргіналізації частини населення в інтенсивно розвиваючомуся цифровому середовищі. Оскільки саме такого роду ризики не дозволяють частині населення приймати формуючу реальність. Як наслідок, вони можуть опинитися за межами активно розвиваючої «гібридної реальності». Тут ми вже маємо справу з відчуженням людини від суспільства, а також суспільства від людини.

«Наша перша стаття присвячена виявленню та оцінці ризиків цифрової маргіналізації з боку експертного співтовариства. Ми виходимо з того положення, що небезпеки існують об'єктивно, а ризики — це щось, що виникає в свідомості людини і може вплинути на її поведінку. Наприклад, більшість з нас не розуміє процес і причини різних технічних збоїв, але усвідомлює, що вони трапляються в процесі роботи цифрових сервісів з певною ймовірністю і певними негативними наслідками для нас.

В результаті «сервісна» небезпека перетворюється на ризик використання технологій. Чим частіше відбуваються збої в роботі сервісу і чим серйозніші їх наслідки, тим більше ми усвідомлюємо ризики, пов’язані з використанням цифрових технологій у повсякденному житті. У такі моменти ми все частіше ставимо собі питання: чи справді варто покладатися на ці цифрові сервіси та пристрої?», — розповів про роботу перший автор Віталій Зотов, головний науковий співробітник Навчально-наукового центру гуманітарних і соціальних наук МФТІ.

Таке поводження, коли людина відмовляється від використання поширених у суспільстві пристроїв, призводить до того, що вона може опинитися на межі або зовсім не увійти в цифровий світ. Але в результаті цифровий маргінал позбавляє себе благ суспільства. Наприклад, стрімко зростаючий електронний державний документообіг вже безпосередньо стосується кожного члена суспільства. Не користуватися державними сервісами, які стають проактивними (самі пропонують належні набори державних послуг), означає позбавити можливості отримати ці послуги.

«Вже зараз виникає питання: а що може змусити людину не входити в уже сформований гібридний світ? Наше дослідження показало, що, як правило, людина відмовляється насамперед через технічні збої, які не може оцінити, зрозуміти і, як наслідок, передбачити і уникнути. На другому місці йдуть ризики, які пов’язані з діяльністю інших людей, пов’язані з шахрайським використанням чужих персональних даних», — підкреслив Віталій Зотов.

Саме ці фактори стають початковим імпульсом маргіналізації. Дослідження показало, що ці небезпеки впливають передусім на старше покоління. Проект «Цифрова маргіналізація в умовах соціотехнічної конвергенції» підтриманий грантом РНФ.