Науковці з'ясували, яка інтенсивність тренувань зменшує відчуття голоду.

Грелін циркулює в двох формах: ацилированій (AG) та деацилированій (DAG). Друга форма присутня в людській сироватці в значно більшій кількості, але AG є більш фізіологічно активною. З минулих досліджень відомо, що вона стимулює апетит у людей і тварин, тоді як форма DAG на нього не впливає або навіть пригнічує.

Разом з тим зв'язок між фізичним навантаженням, почуттям голоду та рівнем греліну вивчений недостатньо, а представлені в науковій літературі дані в основному стосуються молодих чоловіків. Щоб заповнити цей пробіл, фахівці в галузі медицини з Віргінського університету (США) провели експеримент за участю восьми чоловіків та шести жінок. Стаття про це дослідження нещодавно вийшла у Journal of the Endocrine Society.

Вік добровольців становив 43,1 року, плюс-мінус 10,9 року, для чоловіків і 32,2 року, плюс-мінус 11,1 року, для жінок. Вчені відібрали нетренованих людей, які не курили, мали стабільну вагу та нормальний індекс маси тіла (від 18,5 до 25). До дослідження не допускали вагітних, людей з хронічними захворюваннями, включаючи діабет, ендокринні та шлунково-кишкові розлади, а також тих, хто регулярно приймав препарати або проходив лікування.

Експеримент полягав у тренуваннях на велотренажері високої та помірної інтенсивності, які проходили в відділенні клінічних досліджень при університеті. Учасники виконували вправи вранці на голодний шлунок.

Дослідники відстежували фізичні показники добровольців і брали у них зразки крові для вимірювання рівня гормону греліну в усіх його формах і лактату, за яким судили про інтенсивність навантаження. Також учасники заповнювали анкети для оцінки різних параметрів апетиту та почуття голоду. В якості контрольних розглядали результати в день без тренувань.

Вчені відзначили, що початковий рівень загального греліну та деацилированої форми DAG у жінок був вище, ніж у чоловіків. Отримані в тестах дані показали, що вправи високої інтенсивності пригнічували почуття голоду та рівень греліну в більшій мірі, ніж помірне тренування, причому у учасниць ефект проявлявся сильніше. Крім того, лише у представниць слабкої статі зареєстрували «значне зниження ацилированої форми AG після інтенсивного навантаження», сказано в дослідженні.

На думку експериментаторів, при помірному тренуванні рівень греліну або не змінювався, або підвищувався в порівнянні з контрольними значеннями. Це говорить про те, що «для пригнічення греліну можуть бути необхідні фізичні навантаження вище лактатного порогу».

Дослідники визнали, що виявлені ефекти та їх відмінності в залежності від статі потребують додаткового вивчення. Тим не менш, автори наукової роботи підсумували, що «високоінтенсивні вправи можуть бути важливими для пригнічення апетиту, що особливо знадобилося б в рамках програм зі зниження ваги».