euro-pravda.org.ua

Вчені виявили непомітні наслідки відеоспостереження для психіки.

Системи відеоспостереження сьогодні стали практично повсюдними. Ми потрапляємо в об'єктиви камер на вулицях, у різних громадських місцях, на роботі і навіть вдома, коли сидимо перед ноутбуком. З наукових досліджень відомо, що коли люди знають про спостереження, це змінює їх свідомі дії. Новий експеримент показав, що відеонагляд може також викликати у людини непрохані, тобто неусвідомлені, реакції, впливати на сприйняття оточення, а отже, і на психічний стан.
Исследования показали, что видеонаблюдение может иметь незаметные воздействия на психическое состояние человека.

Багато попередніх досліджень показали, що люди поводяться більш просоціально і альтруїстично, якщо вважають, що за ними спостерігають, а також рідше крадуть, обманюють, смітять та вчиняють інші непристойні вчинки. Водночас вплив спостереження на базові, несвідомі реакції та сенсорне сприйняття людини вивчений в меншій мірі.

Цю тему підняли фахівці Сіднейського технологічного університету (Австралія). У статті, опублікованій нещодавно в журналі Neuroscience of Consciousness Psychology, вони навели свідчення того, що в умовах відеоспостереження змінюється вроджена і непроханна здатність людей розпізнавати обличчя.

Цей механізм, сформований у процесі еволюції, спочатку слугував для своєчасного реагування на потенційні загрози в навколишньому середовищі, що необхідно для виживання. На думку вчених, у сучасному світі, насиченому системами відеоконтролю, така реакція може посилюватися, що потенційно загрожує наслідками для психічного здоров’я.

Дослідники зробили висновок за підсумками серії експериментів, у яких випробуваним демонстрували різні візуальні стимули та оцінювали швидкість їхньої реакції на появу зображень облич. Половині з 54 добровольців дали зрозуміти, що їх тестують під спостереженням, про що також говорили спрямовані на них камери. Для контрольної групи з кабін прибрали камери і показали учасникам, що відеотрансляція відключена.

За результатами тестів вчені встановили, що випробувані під відеоспостереженням помічали зображення облич в середньому майже на секунду швидше, ніж у контрольній групі. При цьому самі учасники не усвідомлювали загостреної реакції, а також не виражали занепокоєння або тривоги з приводу самого факту спостереження.

Як пояснили автори нової роботи, здатність швидко розпізнавати обличчя відіграє важливу роль у соціальному взаємодії людей. Наприклад, напрямок погляду може допомагати у побудові моделі думок оточуючих і прогнозуванні їхньої поведінки. Водночас при деяких патологічних станах, таких як психоз і тривожний розлад, у людей часто виникає нав'язливе відчуття, що на них дивляться.

Загострена реакція на обличчя, виявлена в умовах спостереження, вказує на необхідність ретельніше вивчити те, як відеоспостереження впливає на психіку та здоров’я населення в цілому, підкреслили австралійські фахівці.