Результати роботи опубліковані в науковому журналі Fibre chemistry. Полістирол — один з найпоширеніших полімерів, що використовується для виготовлення будівельних, упаковочних, медичних матеріалів. З нього також можна отримувати неткані матеріали методом електроформування — витягування ультратонких волокон з розчину або розплаву полімеру під дією електричного поля високої напруги. Ці матеріали можна використовувати для вирішення різноманітних завдань: від фільтрації повітря до ліквідації розливів нафти.
Неткані матеріали отримують не тільки з чистого полістиролу, але й з його суміші з іншими полімери. В цьому випадку потрібен розчинник, що підходить для всіх компонентів суміші. Також у розчин можуть бути введені різноманітні наповнювачі — мінеральні або органічні речовини. Однією з переваг методу електроформування є можливість гнучко регулювати характеристики отриманих волокон, зокрема за рахунок вибору оптимальних розчинників або їх суміші.
Вчені НДЦ «Курчатовський інститут» досліджували, як різні розчинники впливають на процес електроформування полістиролу та властивості отриманих матеріалів. Так, у ході експерименту з'ясувалося, що додавання в розчин етилового спирту призводить до зменшення середнього діаметра волокон внаслідок зменшення в'язкості та підвищення електропровідності розчинів. А найкращі результати були отримані при використанні розчинника диметилформаміду: матеріали з його застосуванням мають найтонші волокна (менше 2,5 мкм) і найвищу сорбційну ємність — до 185 г/г (тобто один грам сорбенту здатний поглинути 185 грамів речовини, наприклад, олії).
«В підсумку було показано, що для досягнення максимальної сорбційної ємності та отримання «суперсорбентів» потрібні матеріали, що поєднують мінімальну щільність упаковки волокон з їх малим діаметром, при цьому зберігаючи ці характеристики в процесі експлуатації. Такі гідрофобні (не вступаючі у взаємодію з водою) матеріали будуть надзвичайно ефективними для очищення водойм від розливів нафтопродуктів, суттєво перевершуючи використовувані в даний час сорбенти», — повідомив Сергій Малахов, старший науковий співробітник Курчатовського комплексу НБІКС-природоподібних технологій.
Дослідження вчених Курчатовського інституту в цій галузі важливі також для створення нових матеріалів для пристроїв органічної електроніки, високотехнологічної медицини та інших областей.