У МГППУ з'ясували, як конструктивно реагувати на невизначеність.

Дослідники з МГППУ Марія Одинцова, Наталія Радчикова та Марина Сорокова провели онлайн-анкетування. У ньому взяли участь близько двох тисяч підлітків з різних регіонів Росії. Результати роботи опубліковані в науковому журналі «Клінічна та спеціальна психологія».

Підлітковий вік — це період безлічі невизначеностей, причинами яких є перехід від однієї ступені навчання до іншої, зміна соціальних груп, виникаючі різноманітні навчальні ситуації, пошук себе тощо. Усі ці фактори створюють ситуацію багатовимірного стресу.

«Пізнання невизначеності та отриманий досвід дорослішаючої людини формують його світ і визначають, як він реагує на стресові ситуації, а також те, в чому він недостатньо впевнений, — зазначають вчені з МГППУ. – Тому так важливо досліджувати не просто толерантність/інтолерантність до невизначеності, а різні способи реагування на ситуації невизначеності».

Дослідники пропонують методику, яка дозволить виміряти три способи реагування: емоційні реакції на невизначеність, когнітивні реакції на невизначеність та готовність до змін і невизначеності.

Результати дослідження показали, що ситуація з високим рівнем стресогенності, в яку потрапляє підліток, призводить до емоційного відгуку і меншої готовності підлітків до змін і невизначеності. Так, дослідники дійшли висновку, що в стресовій ситуації необхідно намагатися якомога менше піддаватися емоціям і спробувати скласти чіткий план у тих сферах життя, які можна контролювати в даний момент, якими б незначними вони не здавалися.

Корисним також виявляється пошук позитивних моментів: автори дослідження радять розглядати невизначеність як джерело нових вражень, які збагачують життєвий досвід, є захоплюючими та стимулюючими.