В МГПУ виявили, що любов функціонує як закрита система мотивацій.
Системна психологія виокремлює вісім взаємодоповнюючих видів мотивації, які поділяються на дві групи. Біологічна група об'єднує людину з тваринним світом і включає вітальність, самозбереження, репродукцію та альтруїзм – усе те, що спрямоване на розвиток і збереження індивіда та виду. Соціальна група, притаманна лише людині, складається з пізнавальної мотивації, самореалізації, моральності та захисту свого «я».
«В основі любові лежить фіксація різних видів мотивації на об'єкті любові, коли на обранцеві замикаються все нові й нові види мотивації, створюючи надзвичайно сильну та різнобічну систему зв'язків між двома людьми», – пояснює професор Рижов, зазначаючи, що саме це надає закоханим ні з чим не зрівнянне відчуття повноти життя.
При виникненні любові спочатку з'являється закоханість – сильне, але відносно короткочасне почуття, пов'язане з біологічною функцією продовження роду. У цей період, що триває зазвичай кілька місяців, людина відчуває ейфорію, схожу на легке сп'яніння. Світ здається прекрасним, люди викликають тепле ставлення, закоханий стає щедрим і готовим робити несподівані подарунки. Межі власних можливостей розширюються, «виростають крила», іноді навіть стають яскравішими зорові та слухові відчуття.
Чехов чудово описав механізм фіксації мотивацій в оповіданні «Душечка». Його героїня Оленька, виходячи заміж спочатку за антрепренера, повністю занурюється в театральне життя. Після його смерті вона знову виходить заміж, тепер за торговця, і починає спокійно міркувати про премудрості торговельної справи. А коли доля зводить її з військовим ветеринаром, новим захопленням стають хвороби коней. Цей літературний приклад ілюструє, як пізнавальна мотивація та мотивація самореалізації повністю фіксуються на об'єкті любові.
Дослідження показує, що мотивація альтруїзму також замикається на коханому: жодні трагедії не здатні вивести з рівноваги, поки вони не стосуються об'єкта любові. Мотивація захисту «я» трансформується – близькість коханого підвищує самооцінку та самоповагу. Жінка хоче бачити в коханому захисника, а чоловік здатний на найрішучіші вчинки ради захисту коханої.
Окремої уваги заслуговує аналіз зруйнованої любові. Коли всі види мотивації раптово позбавляються свого об'єкта, людина переживає глибоку травму. Образно кажучи, мотивації тепер лежать на землі, як оголені дроти у зруйнованої опори електропередач. Чим більше видів мотивації було замикається на коханому, тим глибша трагедія. Деякі люди роками не можуть оговтатися від такої втрати – майже фізичний біль втрати змінюється довгою, невитравною тугою.
Цікавим індикатором сили минулого почуття може слугувати зустріч колишніх коханих через роки. Якщо стосунки будувалися на простому потязі, люди здатні зберегти приятельські стосунки, із задоволенням спілкуються та знайомляться з новими родинами одне одного. Але тим, кого пов'язувала справжня любов з множинною фіксацією мотивацій, такі зустрічі даються важко і рідко приносять задоволення.
Розроблена концепція стає теоретичною основою для нових методів сімейного консультування. У поєднанні з методами системно-психологічної діагностики вона може стати ефективним інструментом в роботі практичних психологів, допомагаючи зрозуміти глибинні механізми виникнення, розвитку та згасання любовних стосунків.