З моменту, як у 2020 році японський зонд «Хаябуса-2» скинув на Землю капсулу з ґрунтом астероїда Рюгу, розпочалося розслідування міжпланетного масштабу. Виявилося, що всього п'ять грамів речовини, на вигляд звичайної сірої брили в космосі, можуть допомогти відновити картину подій за останні 4,5 мільярда років.
Рюгу обертається навколо Сонця і під час кожного обертання перетинає орбіти Землі та Марса. За своєю структурою він пухкий. Як кажуть планетологи, це просто купа зібраних разом гравітацією дрібних каменів. Для таких тіл навіть придумали термін — rubble pile, «куча щебеню».
Дослідники припускають, що Рюгу перебрався в наші краї з Головного пояса астероїдів, розташованого між Марсом і Юпітером, і саме там провів більшу частину своєї «життя». Але «народився» він, схоже, ще далі — десь у околицях Сатурна, а може, навіть Урана або Нептуна.
Вже за чорним кольором доставлених піщинок стало зрозуміло, що Рюгу багатий вуглецем. Потім у його речовині знайшли цілий набір різноманітної органіки, у тому числі амінокислот, які повинні були утворитися за присутності води. У всьому цьому він схожий на метеорити рідкісного і надзвичайно цікавого типу — Сl-хондритів. Вчені впевнені, що тіла з таким хімічним складом не могли сформуватися при температурах вище плюс 50 градусів за Цельсієм, для цього потрібно було знаходитися досить далеко від Сонця. Крім того, ґрунт Рюгу дуже дрібнозернистий, а в найближчих околицях нашого світла через нагрівання утворюються частинки значно більших розмірів.
Астрономи дійшли висновку, що астероїд спочатку був частиною більшого, багатого водою батьківського тіла десь у зовнішній Сонячній системі. Потім воно зіткнулося з чимось іншим, і з «кучі» уламків вийшло те, що вийшло.
Тепер у цьому сценарії з'являється ще один епізод: розповідь про те, що було ще до початку подорожі Рюгу. Вчені з Массачусетського технологічного інституту (США) разом з колегами з різних країн розповіли, що в астероїді «записана летопись» про народження планет Сонячної системи. У статті для видання AGU Advances вони повідомили, що виміряли напруженість магнітного поля частинок Рюгу і виявили, що в його «рідному краї» на зорі Сонячної системи магнітне поле навколишнього середовища було слабким — менше 15,8 мікротесла.
Це ще одне підтвердження того, що астероїд прибув здалеку. Раніше планетологи порівнювали магнітне поле багатьох метеоритів, що впали на Землю, які явно сформувалися у внутрішній Сонячній системі. Виявилося, що вблизи зірки значно сильніше електромагнітне поле.
Магнетизм зіграв важливу роль у формуванні планет: він впливав на розподіл речовини в протопланетному диску і допомагав утворенню в ньому скупчень — майбутніх світів. На думку планетологів, на «батьківщині» астероїда Рюгу воно було хоч і відносно слабким, але все ж прийнятним для того, щоб там з'являлися планети.