В Міністерстві оборони ці люди проводять наради та впливають на рішення, але не несуть жодної відповідальності. Це створює умови для хаосу та корупції.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЖурналістка Наталія Ніколаєнко у своєму повідомленні на Facebook підняла важливу проблему — вплив позаштатних радників у Міністерстві оборони України. Вона зазначає, що ці особи, не займаючи офіційних посад, часто проводять наради, взаємодіють з постачальниками та дають вказівки працівникам департаментів. Однак їх повноваження залишаються юридично не визначеними, а за свої дії вони жодної відповідальності не несуть.
Позаштатні радники не зобов'язані декларувати свої доходи, що створює простір для корупційних ризиків та лобізму. Особливо це небезпечно під час війни, коли прозорість повинна бути головним принципом управління. Водночас, позаштатні радники входять до складу колегіальних органів Міноборони, де мають право голосу, тоді як представники контррозвідки СБУ отримують лише консультативний голос. Така ситуація підриває довіру до системи управління.
Проблема радників вказує на більш глибокий хаос, що охопив Міноборони. Зокрема, провал у закупівлях, дублювання функцій та "делегування відповідальності" створили умови для корупційних ризиків та управлінської безпорадності. Як зазначають автори статті "Міністерство саботажу" на ZN.UA, міністр оборони Рустем Умеров не зміг впоратися з ключовими завданнями.
Яскравим прикладом є ситуація з Агентством оборонних закупівель, спробу ліквідації якого аргументували стандартами НАТО. Однак самі представники НАТО спростували цю позицію. Лише завдяки тиску міжнародних партнерів агентство вдалося зберегти. Однак її робота залишається паралізованою через бюрократичні формальності.
Схожа ситуація з Департаментом військово-технічної політики (ДВТП), що обслуговує старі угоди, досі залишається монополістом на закупівлю оборонних технологій за застарілими процедурами. У складі департаменту залишаються особи, які мають зв'язки з корупційними схемами.
Ще однією проблемою є міжнародне співробітництво. Незважаючи на часті візити міністра, цей напрямок провалено через хаос та часті зміни відповідальних осіб. Як повідомляє ZN.UA, відсутність певного спеціаліста для комунікації з союзниками ускладнює реалізацію президентського Плану перемоги. Значний вплив на переговори мають позаштатні радники, які супроводжують міністра. Однак їх статус не передбачає доступу до державної таємниці або обов'язкової звітності.
Тривогу також викликає орієнтація Міноборони на співпрацю з Туреччиною. Це викликає питання у ключового союзника України - США. Туреччина, не запровадивши санкцій проти Росії та підтримуючи двозначні відносини з Москвою, не є надійним партнером у сфері оборони. Така політика ускладнює діалог з Вашингтоном у контексті зростаючих вимог до прозорості військових запитів.
Хаос у Міністерстві оборони під час війни представляє загрозу для України. Позаштатні радники, "делегування відповідальності" та провал ключових реформ ставлять під питання здатність відомства виконувати стратегічні завдання. Президент Зеленський має вирішити, залишиться все як є, чи буде сформована нова команда, здатна повернути довіру суспільства та партнерів і забезпечити ефективну реалізацію реформ.