Вода з «цеглинками» життя потрапила на Землю пізніше, ніж вважали вчені.

Розуміння того, коли саме на Землі з'явилася вода, є критично важливим для реконструкції історії виникнення життя. Досі вважалося, що вирішальну роль у доставці води зіграло зіткнення Землі з гіпотетичною планетою Тейя. Тоді ж з залишків уламків, ймовірно, сформувалася Місяць. Хоча існує також інша, досить переконлива теорія походження нашого природного супутника.

Автори нового дослідження, опублікованого в журналі Geochimica et Cosmochimica Acta під керівництвом Кетрін Бермінгем (Katherine Bermingham) з Університету Рутгерса (США), проаналізували ізотопний склад молібдену (Mo) — хімічного елемента, здатного зберігати інформацію про процеси, що відбувалися в юній Сонячній системі — в зразках земних гірських порід і метеоритів.

У вибірку увійшли гірські породи Гренландії віком приблизно 3,8 мільярда років, сучасні базальти, отримані з морського дна, а також зразки знайденого в 1576 році метеорита Кампо-дель-Сьело (Campo del Cielo). Він впав на територію сучасної Аргентини приблизно чотири-п’ять тисяч років тому.

Для аналізу змін в ізотопному складі молібдену метеоритів і земних гірських порід, що належать до пізнього етапу формування планети, вчені застосували метод мас-спектрометрії з термічною іонізацією. Результати показали, що більшість матеріалів, доданих на Землю під час заключного етапу її зростання та формування ядра, походять з внутрішньої частини Сонячної системи.

Нагадаємо, метеорити, з яких беруть зразки для подібного аналізу, умовно поділяються на дві групи: перші (NC‑метеорити) сформувалися у внутрішній частині Сонячної системи, де умови були відносно «сухими», а другі (CC‑метеорити) — у зовнішній частині, де води та летючих речовин було більше.

Таким чином, порівнявши підписи молібдену в земних зразках з підписами метеоритів, дослідники дійшли висновку, що вода зі будівельними «цеглинками» життя надійшла на нашу планету під час пізнього етапу її формування. Тобто після «народження» Місяця (під час так званої пізньої акреції, коли додавання матеріалу становило останні 10-20 відсотків її маси). Автори нового наукового дослідження зазначили, що доставка води відбувалася в кілька етапів.

Однак думки про походження земної води у вчених різняться. Наприклад, згідно з дослідженням наукової групи Артема Оганова, джерелом океанів міг бути особливий мінерал з надр Землі. Інші дослідницькі групи підрахували, що первинні земні океани також нікуди не випаровувалися. Ймовірно, незабаром висновки нового дослідження будуть оспорені.