Для експерименту вченим знадобилося 38 курчат віком від трьох до семи днів, розподілених на дві групи по 19 особин (11 самок і вісім самців). Під час дослідження в якості піддослідних залишили лише 18 пташенят, виключивши, зокрема, найменших. Спостереження проводили під контролем зоотехніка у строгій відповідності з протоколом.
Суть експерименту полягала в тому, щоб ізолювати курчат від інших, помістивши їх у ящик на 30 хвилин. В одному випадку, щоб імітувати «компанію», перед пташенятами ставили дзеркало, в іншому — відвертали його до стіни.
Виявилося, що відображення, яке створює ефект присутності інших пташенят, знижує виникаючу тривогу. У повній самотності птахи, будучи сильно збудженими, відчувають стан, близький до депресії, і видають високі, різкі та тривалі крики.
В цілому, як зазначили вчені, висновки нового дослідження узгоджуються з результатами, отриманими під час вивчення поведінкових моделей ссавців. У подальшому вони планують з'ясувати, чи існують такі зв'язки між афективним станом та видаваними звуками у черепах, крокодилів і геконів, оскільки їхні «голосові апарати» схожі на курячі.
Використовувати подібні показники можна для автоматичного виявлення емоційних змін у тварин, що перебувають у неволі. Це дозволить людям дбати про їхнє благополуччя, яке безпосередньо залежить як від рівня безпеки, так і від присутності соціуму. Крім того, тут не потрібне дороге обладнання або наукоємні технології. Неінвазивні методи оцінки можуть застосовуватися в нейрофізіології, а також для вивчення поведінки та когнітивних функцій тварин.
Наукова стаття опублікована в журналі Applied Animal Behaviour Science.