Викликають астму та алергію: пермські вчені розповіли, звідки беруться пилові кліщі та як з ними впоратися.

Найменші істоти можуть жити у вас вдома

На сьогодні відомо близько 150 видів пилових кліщів — це мікроскопічні членистоногі, що належать до класу павукоподібних. Найбільш поширені кліщі двох родів Dermatophagoides і Euroglyphus. Вони живляться відмерлими клітинами шкіри людини і тварин, мешкаючи в домашньому пилу, постільній білизні, м'яких меблях, на полицях поруч із книгами та в килимах. Кожна самка пилового кліща здатна відкладати до 60 яєць за своє життя (при максимально сприятливих умовах).

— В квартиру вони проникають різними шляхами: з нашого одягу та взуття, з шерстю домашніх тварин, через відкриті вікна і вентиляцію. В сприятливому середовищі (тепло, вологість понад 50% і велика кількість їжі) кліщі активно розмножуються, утворюючи «острівці невидимого життя» в затишних куточках наших осель, — розповідає Марія Комбарова, провідний інженер, професійний біолог кафедри охорони навколишнього середовища Пермського Політеху.

Ваша алергія може бути через них

Алергія на пилових кліщів — одна з найбільш поширених у світі. За різними оцінками, нею страждають до 30% населення. Павукоподібні є мікроскопічними біооб'єктами і тому відносно легко проникають у дихальні шляхи з повітря, а в кров'яне русло – через мікроскопічні ушкодження шкіри, викликаючи при цьому респіраторні та шкірні реакції у чутливих людей. Основні алергени пилових кліщів — це білки, що містяться в їхніх фекаліях і розкладених тілах. Життя пилового кліща коротке – всього 60-80 днів. Тисячі відмерлих кліщів швидко перетворюються на тонкодисперсний пил і знаходяться в повітрі у підвішеному стані. Руйнуючи захисний бар'єр у дихальних шляхах, ці білки відкривають шлях іншим алергенам і збудникам інфекції, викликаючи роздратування або запалення.

— Симптоми алергії на пилових кліщів різноманітні і залежать від ступеня чутливості організму та способу потрапляння в нього алергену. Респіраторні прояви включають алергічний риніт, що характеризується нежитем, свербінням у носі, чханням і закладеністю, викликаючи постійне кисневе голодування. Крім того, алергічний кон'юнктивіт з почервонінням і свербінням очей та сльозотечею значно погіршує якість життя, особливо у дітей і літніх людей. Ще алергія на пилових кліщів може спровокувати бронхіальну астму, що супроводжується кашлем, хрипами, задишкою і відчуттям стискання в грудях. За даними медиків, більше 70% дітей, які захворіли на астму, проживали в квартирах з пиловими кліщами, — говорить біолог з Пермського Політеху.

За словами вченого, ризик розвитку алергії підвищують генетична схильність та наявність інших алергічних захворювань, наприклад, астми або екземи.

Чим ще небезпечні пилові кліщі, крім алергії

Хоча пилові кліщі найбільш відомі своєю роллю в алергічних реакціях, деякі дослідження припускають, що тривале вплив білків пилових кліщів може впливати на функцію імунної системи в цілому, потенційно збільшуючи ризик розвитку інших порушень або аутоімунних захворювань.

— Постійне роздратування слизової оболонки носа, викликане алергенами пилових кліщів, може сприяти розвитку хронічного риносинуситу навіть у людей без явної алергії. Хронічне запалення може порушити нормальну функцію слизової оболонки, роблячи її більш сприйнятливою до бактеріальних і вірусних інфекцій. Хоча атопічний дерматит сам по собі є алергічним захворюванням, постійне розчісування сверблячої шкіри через алергію на пилових кліщів може порушити шкірний бар'єр, роблячи його більш уразливим до бактеріальних (наприклад, стафілококових) і грибкових інфекцій, — повідомляє Марія Комбарова.

У людей з уже наявними хронічними респіраторними захворюваннями, такими як хронічна обструктивна хвороба легень або бронхіальна астма, вплив алергенів пилових кліщів може погіршити симптоми і призвести до загострень.

Як перевірити дім на пилових кліщів

За словами експерта, ці членистоногі настільки малі, що їх неможливо побачити неозброєним оком. Їх присутність зазвичай визначається опосередковано — за симптомами алергії (нежить, свербіж, чхання).

— Якщо у когось із членів сім'ї з'являються вищезгадані симптоми, рекомендується викликати спеціаліста з санепідемстанції. Для визначення наявності пилових кліщів у домашньому середовищі існують спеціальні тести. Вони дозволяють виявити присутність продуктів життєдіяльності кліщів, але не показують точну кількість самих павукоподібних. Для проведення аналізу збирають зразки пилу з улюблених місць проживання кліщів: матраців, килимів, диванів.

Пил збирають пилососом з особливим фільтром або іншим придатним способом, а потім відправляють у лабораторію. Там перевіряють наявність і концентрацію алергенів, що допомагає виявити проблему і оцінити ступінь зараження. Бутує думка, що пилові кліщі мешкають у кожній квартирі. Так і було ще півстоліття тому. Однак ці дані зараз вже неактуальні. Сучасні пилососи, засоби для прибирання дому та системи клімат-контролю стають все більш доступними для громадян, і частота зустрічальності пилових кліщів у житлах щорічно знижується, — розповідає експерт Пермського Політеху Марія Комбарова.

Домашні улюбленці та кліщі

— Наявність домашніх тварин, особливо котів і собак, може опосередковано впливати на кількість пилових кліщів у домі. Тварини линяють, розкидаючи шерсть і лупу, які осідають на килимах, м'яких меблях і інших предметах, створюючи додаткові укриття для павукоподібних. Але прямої залежності між наявністю тварин у домі та кількістю пилових кліщів не існує, — розповіла Марія Комбарова.

Пилові кліщі кусають людей – міф чи реальність?

Насправді пилові кліщі не живляться кров'ю і