Перегонка на тренажері виявила особливості метаболізму звичайних вампірів.

Під час нічного полювання вампірські кажани нападають на сплячих птахів або ссавців, включаючи домашню худобу та людей. Щоб безшумно наблизитися до мети, кровососи часто приземляються поруч і підкрадаються пішки, спираючись на складені крила.

На таке переслідування може йти багато енергії. Тим часом кров, що є основою раціону десмодусів, багата залізом і білком, але містить мінімальну кількість жирів і вуглеводів, які більшість інших ссавців використовують для покриття енергетичних витрат. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Biology Letters, показало, як звичайні вампіри змогли до цього адаптуватися.

Деякі кровосисні комахи, такі як африканські мухи цеце (Glossina spp.), справляються з фізичним навантаженням при низькокалорійному харчуванні кров'ю завдяки окисленню амінокислоти пролін. Біологи з Торонто (Канада) припустили, що у Desmodus rotundus могла розвинутися схожа здатність.

Щоб перевірити гіпотезу, вчені відловили в тропічних лісах Центральної Америки більше двох десятків вампірських кажанів. З ними провели експеримент на спеціально сконструйованій біговій доріжці з можливістю відбору проб повітря для аналізу вмісту кисню, вуглекислого газу та водяної пари.

Перед дослідженням рукокрилих поїли кров'ю корів з місцевої забійні. Попередньо її збагачували двома амінокислотами — гліцином і лейцином, які мітять ізотопами вуглецю, щоб точно відстежити метаболічні процеси вампірів. Також в експеримент включили трьох контрольних тварин, яких годували кров'ю без додавання амінокислот.

У серії експериментів дослідники поступово підвищували швидкість бігової доріжки з 10 до 20, а потім до 30 метрів на хвилину, в результаті чого підопічні переходили з ходьби на біг з підскоками. Між забігами на різній швидкості робили короткі перерви, щоб дати тваринам відпочити, оновити повітря в камері з біговою доріжкою, а також для повторного годування кров'ю.

Під час експериментів вчені за зразками дихання кажанів вимірювали споживання кисню та виділення вуглекислого газу, що дозволило оцінити швидкість метаболізму. Також дослідники простежили за окисленням мічених амінокислот у видихуваному CO2.

В результаті вдалося встановити, що розщеплення гліцину і лейцину з збагаченої крові, випитої вампірами, забезпечувало більше 60 відсотків енергії для руху. Таким чином, експерименти продемонстрували здатність Desmodus rotundus практично миттєво перетворювати поглинені амінокислоти у корисну енергію.

Разом з тим, у цієї особливості є й недоліки: в результаті адаптації під специфічний раціон організм десмодусів значною мірою втратив здатність запасати енергію про запас. Це зробило їх вразливими перед голодом — тривала відсутність їжі для вампірських кажанів смертельно небезпечна.

Проте, кровососи адаптувалися і до цього. У колоніях успішно полюючі особини часто діляться здобутою кров'ю з менш удачливими родичами, відригує їдене «з рота в рот». Про дружбу рукокрилих вампірів Naked Science раніше детальніше писав у окремому матеріалі.